Abstract
Визначено біохімічні показники життєдіяльності насіння гіркокаштанів для пошуку стійких проти каштанової мінуючої молі (Cameraria ohridella Desch. & Dem (Lepidoptera, Gracillariidaе)) видів і форм. Для експериментів у насінний рік в умовно чистих зонах і в місцях інтенсивного антропогенно-техногенного забруднення відібрано насіння чотирьох видів гіркокаштанів. Заготівлю насіння здійснено способом збирання із поверхні землі у період найінтенсивнішого його опадання. Досліджено вміст у насінні гіркокаштанів низки фізіолого-біологічних, морфологічних та основних біохімічних показників (білка, розчинних вуглеводнів і "сирого жиру"), золи, макро- і мікроелементів в умовно чистих зонах і в місцях інтенсивного антропогенно-техногенного забруднення. Встановлено рівень активності перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та вміст відновленого глутатіону. Вивчені зміни фізіолого-біологічних та біохімічних показників свідчать, що порівняно із трьома іншими досліджуваними видами дерева гіркокаштана кінського звичайного у стресових ґрунтово-кліматичних умовах великого міста з додатковим зниженням життєздатності каштановою мінуючою міллю характеризуються найбільшими негативними змінами у метаболізмі. Це свідчить, що за зростання в аналогічних ґрунтово-кліматичних умовах та за подібного навантаження чинників антропогенно-техногенного впливу, дерева і насадження жовтоквіткового (Aesculus octаndra Marsh.) і червоноквіткових видів гіркокаштанів (Aesculus pavia L. і Aesculus carnea Hayne) на сьогодні є життєво стійкішими, ніж дерева і насадження найпоширенішого у регіоні гіркокаштана кінського звичайного (Aesculus hippocastanum L.).
Highlights
Гіркокаштан павія130,2±2,0 білка, мг/100 г сирої маси M±m 245,0±0,1 210,0±0,2 310,0±0,8 210,0±0,5 216,0±0,9 207,0±0,4 298,0±2,3 203,0±0,7
Ключові слова: гіркокаштани; фізіолого-біологічні, морфологічні та основні біохімічні показники насіння; вміст мікро- і мікроелементів; негативні зміни у метаболізмі
Встановлено, що вміст золи в умовно чистих зонах у насінні досліджуваних видів гіркокаштанів відрізняється неістотно, а в антропогенно забруднених зонах її вміст зменшується в межах до 2 % у всіх видів
Summary
130,2±2,0 білка, мг/100 г сирої маси M±m 245,0±0,1 210,0±0,2 310,0±0,8 210,0±0,5 216,0±0,9 207,0±0,4 298,0±2,3 203,0±0,7. Встановлено, що в умовах відносно чистої зони максимум нативної маси має насіння гіркокаштана м'ясочервоного. Насіння каштана кінського звичайного займають проміжне місце, а найменшу масу мають насіння гіркокаштанів восьмитичинкового і павія, що загалом відповідає і масі 1000 шт. За вмістом абсолютно сухої маси отримано майже дзеркально протилежні дані – мінімум маси притаманне насінню каштана м'ясо-червоного, максимум – для каштанів павія і восьмитичинкового. Насіння каштана кінського звичайного знову займає проміжне місце. За масою "сирого" жиру його мінімум був у насінні каштанів павія і м'ясо-червоного, максимум – у каштана восьмитичинкового. Вміст розчинних вуглеводів був найменшим у видів павія і восьмитичинкового, а найбільшим – у гіркокаштана м'ясо-червоного. При цьому найбільші відмінності виявлено у каштана кінського звичайного і гіркокаштана павія. Що найбільш показово це виражено у насіння гіркокаштана кінського звичайного Що найбільш показово це виражено у насіння гіркокаштана кінського звичайного (див. табл. 2)
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
