Abstract

Кісти верхньощелепної пазухи є достатньо поширеною патологією системиприносових пазух, яка має мультифакторну етіологію, що продовжує активнодосліджуватися. Протягом останніх років особлива увага дослідників сконцентрована на роліхронічного запалення коренів зубів, які безпосередньо прилягають до нижньої стінкимакзилярного синусу, і відповідно втягують в патологічний процес навколишні структури.Одним із об’єктивних показників вираженості запалення є рівень матрикснихметалопротеїназ, зокрема матриксної металопротеїнази 9 (ММП9). Таким чином, метоюроботи є вивчення ефективністі лікування пацієнтів з кістою верхньощелепної пазухиодонтогенного генезу у віддаленому періоді. Матеріали і методи. У дослідження ввійшло 150пацієнтів. Група 1 – 125 осіб (вік 20-69 років, чоловіки - 58, жінки – 67), група 2 - 25 пацієнтів(вік 21-59 років, 11 чоловіків і 14 жінок). Всім пацієнтам з обстежуваних груп було проведенохірургічне лікування - видалення кісти верхньощелепної пазухи через нижній носовий хід, зподальшим консервативним лікуванням; пацієнтам першої групи в післяопераційному періодібуло проведено ревізію каналів зубів верхньої щелепи з заміною пломбувального матеріалу, апацієнтам другої групи дане втручання не проводилося. Критерій включення – підвищення рівняММП9 у слині. Критеріями виключення стали наявність гострого захворювання за 3 місяці дооперації, лікування у стоматолога за 3 місяці до хірургічного втручання, нормальний рівеньММП9 у слині. У процесі передопераційної підготовки, всім пацієнтам було проведено КТнавколоносових пазух, ендоскопічне дослідження порожнини носа і носоглотки,ринопневмометрію, визначення показника мукоциліарного кліренсу, активності ММП-9 в слині.Дослідження активності ММП-9 в слині проводилося з використанням ELISA kit.Статистична обробка даних виконувалася з використанням ПЗ IBM SPSS Statistics 22.Результати. Рівень ММП9 у слині пацієнтів першої групи склав 1347 (± 328) нг / мл, другої -1410 (± 220) нг / мл. Кількість рецидивів кісти в/щ пазухи у групі 1 була 8 випадків, що склало6,4% від загальної кількості. Серед інших ускладнень: міцетома в/щ пазухи - 4 ороантральнанориця - 1, хоанальний поліп - 2. . Кількість рецидивів кісти в/щ пазухи у групі 2 була 9 випадків(36%), міцетома в/щ - 3 випадки, ороантральна нориця - 1, хоанальний поліп - 1. Висновок.Отримані результати свідчать про вищу імовірність розвитку рецидиву кістиверхньощелепної пазухи за відсутності наступної ревізії коренів зубів і навколокореневихділянок, що безпосередньо межують із нижньої стінкою пазухи.

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call