Факторна модель розвитку рухової функції у хлопчиків молодших класів

Д Т Мірошниченко

doi:10.17309/tmfv.2014.4.1114

Abstract

Мета дослідження — визначити факторну модель розвитку рухової функції у хлопчиків молодших класів. Методи й організація дослідження. В дослідженні використані такі методи дослідження як аналіз наукової та методичної літератури, педагогічні спостереження, тестування рухової підготовленості, ймовірнісний підхід до оцінки процесу навчання, методи математичної статистики. У дослідженні прийняли участь хлопчики 2 класу — 38 чоловік, 3 класу — 42 чоловік, 4 класу — 48 чоловік.Висновки. У факторній моделі рухової функції у хлопців виділяються: процеси навчання і розвитку рухових здібностей (другий клас); процеси навчання і розвитку силових здібностей (третій клас); процеси навчання і розвитку силових і координаційних здібностей (четвертий клас). Найбільшу інформативність для оцінки розвитку рухової функції у хлопчиків мають: другий клас — рівень навченості акробатичних вправ (0,848; 0,774; 0,809); третій клас — рівень розвитку власне силових здібностей: тест «Підтягування у змішаному висі на канаті (разів)» (0,941), рівень навченості вправам: «Підйом переворотом в упор махом однією» (0,910), «Міст із положення лежачи» (0,860); четвертий клас — рівень навченості вправам «Лазіння по канату у 2 прийоми» (0,939), «Лазіння по канату у 3 прийоми» (0,939), «Підйом переворотом в упор махом однією» (0,745), а також результати тестів: № 7 «Підтягування у змішаному висі на канаті» (0,787), № 10 «Час збереження стійкого положення — стійка на одній нозі з закритими очима» (0,723).

Highlights

Перспективою подальших розвідок є розробка методологічних підходів до педагогічного контро лю рухової підготовленості дітей і підлітків
Факторна модель розвитку рухової функції у хлопчиків молодших класів / Мірошниченко Д.Т

Summary

14 Підйом переворотом в упор махом однією

У дослідженні прийняли участь хлопчики 2 класу — 38 чоловік, 3 класу — 42 чоловік, 4 класу — 48 чоловік. У процесі аналізу виділилося чотири фактори, які пояснюють 68,01% сумарної дисперсії. Фактор 3 (інформативність 15,374%) має найбільшу кореляцію з показниками фізичного розвитку (зріст, 0,872; маса тіла, 0,980). Фактор 4 (інформативність 14,264%) найбільшу кореляцію має з результатами тестів «Біг 30 м». Аналіз спільностей (h2) показав, що найбільшу інформативність для оцінки розвитку рухової функції хлопчиків другого класу має рівень навченості акробатичних вправ (0,848; 0,774; 0,809). У процесі аналізу виділилося п’ять факторів, які пояснюють 68,174 % сумарної дисперсії. Фактор корелює з рівнем навченості акробатичної вправи «Міст із положення лежачи» (0,894) та результатими тестів «Нахил тулуба вперед із положення сидячи» (0,883), «Човниковий біг 4×9 метрів» (0,637). Фактор 2 (інформативність 15,401%) має найбільшу кореляцію з результатами тесту No7 «Підтягування у змішаному висі на канаті» (0,960), рівнем навченості вправі «Підйом переворотом в упор махом однією» (0,941). Фактор 3 (інформативність 15,330%) має найбільшу кореляцію з рівнем навченості вправі. Факторна модель розвитку рухової функції у хлопців 4 класу (n=48)

13 Лазіння по канату у 3 прийоми

Conclusions