Abstract

Актуальність. Біль у нижній частині спини залишається однією з найпоширеніших проблем хребетного стовпа та хронічних больових синдромів взагалі. Вона є частою причиною втрати працездатності, а витрати на неї вражають значністю сум. На сьогодні існують три напрямки лікування дискогенного болю — фізіотерапевтичний, медикаментозний і хірургічний. Інтервенційне лікування дискогенного болю шляхом уведення лікарських препаратів у епідуральний простір однаковою мірою можна віднести як до малоінвазивної хірургії, так і до активної таргетной терапії. Мета дослідження — вивчити динаміку больового синдрому в пацієнтів, які страждають від хронічного дискогенного болю в нижній частині спини, при використанні в їх лікуванні епідуральних стероїдних ін’єкцій. Матеріали та методи. У ретроспективне дослідження включено 74 пацієнти віком від 25 до 83 років (середній вік — 53,86 ± 14,27 року), пролікованих із 2015 по 2017 рік у клініці «Нейромед» м. Києва та Ужгородському обласному центрі нейрохірургії та неврології. У всіх досліджуваних після комплексного обстеження діагностовано терапевтично-резистентний хронічний дискогенний біль у нижній частині спини. Нами застосовувалося інтерламінарне та трансфорамінальне введення кортико­стероїдів під радіологічним контролем С-дуги. Всього було виконано 35 (47 %) трансфорамінальних епідуральних ін’єкцій, або блокад, і 39 інтерламінарних епідуральних блокад. За локалізацією проведені маніпуляції було розподілено наступним чином: на рівні L5-S1 — 36 (48 %), на рівні L4-L5 — 17 (23 %), на рівні L3-L4 — 12 (16 %) і на рівні L2-L3 — 9 (12 %). Больовий синдром оцінювався за 10-бальною візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) перед маніпуляцією, через 7 і 30 днів після її проведення. Результати. Ускладнень не зареєстровано. Абсолютно всі пацієнти відзначали зниження больового синдрому. Більшість пацієнтів до маніпуляції характеризували свій біль як «дуже сильний, на межі з нестерпним» (7,01 ± 0,86 за ВАШ), а через тиждень після процедури більшість вже описували больові відчуття як «легкі, часом помірні» (3,68 ± 0,87 за ВАШ). Така тенденція зберігалася і через місяць після маніпуляції (1,98 ± 1,01 за ВАШ). Висновки. Епідуральне уведення кортикостероїдів є безпечним і ефективним способом лікування хронічного болю в нижній частині спини. Ця інтервенційна методика дозволяє істотно знизити інтенсивність страждання.

Highlights

  • Low back pain (LBP) remains one of the most common problems of the spinal column and chro­nic pain syndromes

  • Не отмечено также случаев перфорации оболочек спинного мозга

  • Указаны среднее значение (Mean), стандартные отклонения (Mean ± SD), разброс максимальных и минимальных значений (Mean ±1,96*SD), оцениваемые по 10-балльной визуально-аналоговой шкале (ВАШ)

Read more

Summary

Материалы и методы

В ретроспективное исследование включены 74 пациента в возрасте от 25 до 83 лет (средний возраст — 53,86 ± 14,27 года), пролеченных с 2015 по 2017 год в клинике «Нейромед» г. В обследование были включены пациенты с экструзиями межпозвонковых дисков пояснично-крестцового отдела до 7 мм, сопровождающимися незначительным стенозированием позвоночного канала. После негативной аспирационной пробы (на кровь и ликвор) вводилось 0,5–1,0 мл раствора иогексола (350 мг/мл) для подтверждения нахождения в эпидуральном пространстве. Контрольная флуороскопия выполнялась как в прямой, так и в боковой проекции После проведения местной анестезии 1% раствором лидокаина спинальная игла 22G продвигается в безопасную зону межпозвонкового отверстия. Интерламинарное эпидуральное введение кортикостероидов на уровне L5-S1: А — игла Tuohy установлена в междужковый промежуток; Б — радиологический контроль распространения контрастного вещества в эпидуральном пространстве, боковая проекция. Трансфораминальное эпидуральное введение кортикостероидов на уровне L4-L5: А — спинальная игла 22G установлена в межпозвонковое отверстие; Б — радиологический контроль распространения контрастного вещества в эпидуральном пространстве, прямая проекция. Для подтверждения нахождения иглы в эпидуральном пространстве вводилось 0,5–1,0 мл раствора иогексола (350 мг/мл). По локализации проведенные манипуляции распределились следующим образом: на уровне L5-S1 — 36 (48 %), на уровне L4-L5 — 17 (23 %), на уровне L3-L4 — 12 (16 %) и на уровне ­L2-L3 — 9 (12 %) (рис. 3)

Результаты и обсуждение
Findings
До манипуляции
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call