Динаміка популяцій воронових і їхній вплив на мисливську фауну Луганської області

Abstract

Досліджено багаторічну (1983–2013 рр.) динаміку щільності популяцій птахів родини Воронових (Corvidae) у мисливських угіддях Щетівського лісництва Іванівського ДЛМГ Луганської області. Щільність популяцій визначено методом маршрутного обліку без обмеження смуги огляду та перераховувано на 1 км2 за середньою дальністю виявлення птахів. Встановлено, що за 30 років щільність популяції ворона в регіоні досліджень збільшилася в 11,5 раза – від 0,1 до 1,15 екз./км2, щільність популяції ворони сірої зменшилася в 11,1 раза – від 3,4 до 0,3 екз./км2, сороки – у 2,4 раза, граків і галок – у 9,2 та 2 рази відповідно, сойки – в 1,6 раза. Визначено тісний від'ємний зв'язок між щільністю популяцій ворона та інших досліджених видів воронових, найтісніший – між щільністю популяцій ворона та ворони сірої, з огляду на близьку екологію цих двох видів із перевагами ворона як більш великого та агресивного виду. Проаналізовано залежність щільності популяцій ворона, ворони сірої, сороки, грака, галки та сойки від особливостей живлення, місць поселення, шкоди для об'єктів полювання та антропогенних чинників (зміни системи обробітку ґрунту, структури посівних площ, ліквідації тваринницьких комплексів тощо). Рекомендовано спростити одержання дозволів на відстріл ворона, який завдає великої шкоди об'єктам полювання (крижню та іншим качкам, фазану, куріпці сірій та зайцю-русаку).