РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД В УКРАЇНІ

Abstract

Актуальність завдань, пов’язаних з розвитком соціального капіталу як одного з нематеріальних активів територіальних громад, зумовлюється необхідністю зростання їх фінансової спроможності та організаційно-економічної самодостатності на етапі об’єднання й пошуку шляхів забезпечення ефективної самоорганізації. Виявлено особливості розвитку соціального капіталу територіальних громад в Україні, розглянуто основні джерела та практики його формування, окреслено нові можливості його зміцнення на засадах громадівської активності. Встановлено, що переваги основних джерел і практик розвитку соціального капіталу територіальних громад, які ґрунтуються на партнерських відносинах у сфері міжмуніципального співробітництва, публічно-приватного партнерства та запровадження інституту старост, поєднуються з вагомими обмеженнями, насамперед –– з відсутністю досвіду самоорганізації населення та формування регіональних і місцевих лідерів, створення атмосфери довіри і відповідальності між взаємодіючими суб’єктами. Істотну регіональну асиметрію в практиці їх застосування зумовлено відмінностями в пріоритетах реалізації завдань децентралізації управління, потенціалах розвитку самих громад, рівнях їх активності. У перспективі розвиток соціального капіталу територіальних громад України має ґрунтуватися на пріоритетах концепції сталого інклюзивного зростання, спрямованої на активізацію участі громад у процесах місцевої соціально-економічної розбудови на основі підвищення зайнятості та розвитку локальних ринків праці. Це сприятиме посиленню територіальної єдності та зміцненню соціального капіталу громад. Стратегічно значущою є модель відкритого соціального капіталу, орієнтована на досягнення балансу індивідуальних, громадівських і національних інтересів за пріоритетності розвитку партнерських відносин між владою, бізнесом і населенням. За досвідом інших країн важливо розвивати принципово нові форми партнерства з широким представництвом структур соціального сектору для виконання завдань, пов’язаних із стимулюванням місцевого розвитку. Такі перспективні моделі партнерства відкривають нові можливості соціальної капіталізації з огляду на нагальні потреби місцевого населення.