СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО АКТИВАЦІЇ ПСИХІЧНИХ ФУНКЦІЙ У ДІТЕЙ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ В ІНКЛЮЗИВНИХ КЛАСАХ ШКОЛИ

Abstract

Кількість дітей, які мають особливості розвитку, збільшується не лише в Україні, а й у всьому світі. Ці порушення розвитку торкаються всіх сфер діяльності дитини, рухової, психічної, інтелектуальної з великою різноманітністю патології, від розладів рухової сфери до синдрому Дауна і розумової відсталості. Збільшення кількості дітей з особливостями розвитку є значною соціальною проблемою, що пояснює необхідність їх інтеграції до соціуму, суспільного життя. Корекція дітей з особливостями психофізичного розвитку ґрунтується на досвіді більшості країн Європи, що передбачає навчання цих дітей в інклюзивних загальноосвітніх школах за місцем їх проживання. Для цього необхідні інноваційні методи та технології, які орієнтовані на індивідуальні особливості дитини, які мотивують та активують пізнавальну сферу дітей, дозволяють вірити у свої сили, сприяють реалізації можливостей. Метою дослідження є формування психічних функцій у школярів із затримкою психічного розвитку в інклюзивних класах школи. Дослідження проводилось із 10 дітей віком 8 років, учнів перших класів спеціальної загальноосвітньої школи з затримкою психічного розвитку з метою аналізу рівня сформованості їх психічних функцій. На першому етапі ми досліджували показники сформованості психічних функцій, що включало рівень розвитку просторових уявлень та просторового орієнтування, рівень розвитку образної пам’яті, рівень розвитку уваги, діагностики мислення та рівень розвитку та ступінь гнучкості. Застосовувана нами корекційно-розвиваюча програма складалася з вправ, завдань, ігор з таких інноваційних технологій, як ізотерапія, пісочна терапія, кінезіотерапія, Суджок терапія. Програма, яка застосовувалася протягом навчального року, була направлена на всебічний розвиток дітей, покращення показників таких психічних функцій, як пам’ять, уява, увага, мислення, просторові уявлення та орієнтування. Завдяки проведеній корекції розвиток різноманітних психічних процесів і стан нервової системи у школярів значно покращився. Зменшилися гіперзбудливість та бурхливі реакції до зауважень, діти стали активнішими, менш плаксивими, дружелюбнішими до своїх однолітків. Діти стали легше навчатися читанню та не допускати грубих помилок, з’явилися зачатки емоційності та виразності. Порівняльний аналіз вказує на те, що рівень сформованості психічних функцій у дітей із ЗПР покращився в середньому від 20% до 40%, а в ступені розвитку гнучкості уяви і до 60%.