Ранкові зустрічі: актуальність і функції в початковій школі

Nataliia Larionova

doi:10.12958/2227-2844-2021-6(344)-2-172-181

Abstract

The article substantiates the relevance of morning meetings on the basis of the essential characteristics of the practice "morning meeting", the psychological and pedagogical characteristics of junior schoolchildren and the peculiarities of their social development in modern socio-cultural conditions and in a new social situation - the beginning of school life. The author also substantiated the system of functions of the morning meeting: the formation of life optimism; health-preserving; adaptation to school life; positive perception of a new social status / role; the formation of interest in the content of educational activities; acquiring a social identity with a classy team; socio-psychological adaptation; development of a system of communication skills; the formation of emotional intelligence; the formation of social intelligence; diagnostic. All the defined functions of the morning meeting are a system –interact, complement each other. The implementation of this system of functions is provided only if a set of psychological and pedagogical requirements for the morning meeting.

Highlights

Мета статті – теоретично обґрунтувати актуальність практики «ранкова зустріч» («ранкове коло») та її функцій в початковій школі.
Актуальність і функції ранкових зустрічей в початковій школі логічно обґрунтовувати на основі сутнісних характеристик самої практики, психолого-педагогічних особливостей молодших школярів та особливостей їхнього соціального розвитку як в сучасних соціокультурних умовах, так і в умовах нової соціальної ситуації – початку шкільного життя.
Основні вимоги до проведення ранкового кола: 1) учитель виступає в ролі фасилітатора (людини, яка допомагає зробити так, щоб все відбувалось належним чином, але не намагається жорстко контролювати процес); 2) основний суб’єкт даного педагогічного дійства – учні; 3) зручність предметно-просторового середовища; 4) інклюзія – включення кожної дитини, її активна участь в обміні досвідом, обговоренні проблем, що хвилюють дітей і безпосередньо їх стосуються, у прийнятті рішень; 5) інтерактивний та невимушений характер зустрічі; 6) активне використання ігрових прийомів і технологій; 7) спокійна атмосфера довіри, взаємоповаги, взаємопідтримки, співпраці (Марченко & Шевченко, 2019; Сідлецький, 2013; Бібік, 2017).