Організація та особливості проведення профілактичних протиепідемічних дезінфекційних заходів серед цивільного населення й військовослужбовців у зоні локальних збройних конфліктів та бойових дій для запобігання спалахам та виникненню осередків інфекційних

I.V Kochin,V.V Tsarev,L.G Manuilenko,V.S Berezovsky

doi:10.22141/2224-0586.7.78.2016.86101

Abstract

Розглянуті питання надання профілактичної санітарно-протиепідемічної допомоги населенню та військовослужбовцям в умовах збройних конфліктів та бойових дій. Встановлені найважливіші чинники, що визначають особливості медико-санітарного протиепідемічного забезпечення населення й військовослужбовців при надзвичайних ситуаціях воєнного характеру. Визначено роль дезінфекційних формувань у здійсненні профілактичних заходів, особливості їх проведення для запобігання епідемічним ускладненням. Для забезпечення національної безпеки, епідемічного благополуччя населення та військовослужбовців необхідне розв’язання стратегічного завдання — наукового обґрунтування удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази, кадрового забезпечення протиепідемічних структур із внесенням конструктивних змін до законодавства щодо їх функціонування в мирний час, ефективної роботи в зоні локальних збройних конфліктів та бойових дій для запобігання спалахам і виникненню осередків інфекційних захворювань.

Highlights

При організації санітарно-епідеміологічної розвідки в зонах локальних збройних конфліктів та бойових дій у Донецькій і Луганській областях та на прилеглих територіях визначають на основі медично-статистичних показників особливості санітарно-епідемічного стану окремих місцевостей, зміни умов та факторів ризику, що впливають на розвиток епідемічного процесу, передумови виникнення інфекційних та паразитарних захворювань, серед яких [9]: показники інфекційної та паразитарної захворюваності цивільного населення й військовослужбовців, кількість лікарняних ліжок, у тому числі інфекційних, наявність гризунів, комах та інших переносників інфекції, наявність епізоотій, санітарний стан населеного пункту, виконання правил особистої та колективної гігієни, умови проживання мешканців постраждалої території, кількість лазень, санпропускників, умови захоронення, стан лікувально-профілактичної мережі тощо [3,4,5, 11]
Готовність сил та засобів санітарно-епідеміологічної й дезінфекційної служби до дій з підтримання санітарно-епідемічного благополуччя в зонах локальних збройних конфліктів та бойових дій у Донецькій і Луганській областях та на прилеглих територіях треба забезпечити наданням докладної інформації відповідно до законодавства та нормативно-правової бази воєнного часу шляхом здійснення постійного моніторингу санітарно-епідемічного стану, оперативного епідеміологічного аналізу, планування та виконання комплексів профілактичних протиепідемічних дезінфекційних заходів з охорони та захисту середовища життєдіяльності, профілактики виникнення й поширення масових інфекційних захворювань серед населення та військовослужбовців

Summary

Introduction

При організації санітарно-епідеміологічної розвідки в зонах локальних збройних конфліктів та бойових дій у Донецькій і Луганській областях та на прилеглих територіях визначають на основі медично-статистичних показників особливості санітарно-епідемічного стану окремих місцевостей, зміни умов та факторів ризику, що впливають на розвиток епідемічного процесу, передумови виникнення інфекційних та паразитарних захворювань, серед яких [9]: показники інфекційної та паразитарної захворюваності цивільного населення й військовослужбовців, кількість лікарняних ліжок, у тому числі інфекційних, наявність гризунів, комах та інших переносників інфекції, наявність епізоотій, санітарний стан населеного пункту (побутові умови, водопостачання, каналізація, стан об’єктів харчування), виконання правил особистої та колективної гігієни, умови проживання мешканців постраждалої території, кількість лазень, санпропускників, умови захоронення, стан лікувально-профілактичної мережі тощо [3,4,5, 11].

Results

Conclusion