МОДЕРНІЗАЦІЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ ЗАСАД ФОНДОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ: ПЕРСПЕКТИВИ ОНОВЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ

Abstract

Констатовано негативні тенденції в розвитку фінансового ринку України, у тому числі обмеженість застосовуваного фінансового інструментарію. Незважаючи на розгалужений перелік уже доступних учасникам ринку видів цінних паперів і деривативів, інтерес інвесторів сконцентрований майже винятково на державних цінних паперах, натомість операції з корпоративними фінансовими інструментами мають епізодичний характер.У ході дослідження оновленого українського законодавства у сфері ринків капіталу обґрунтовано, що декларована в ньому мета запровадження нових фінансових інструментів не відповідає реальному змісту законодавчих змін. Ідеться, насамперед, про косметичну зміну класифікаційних ознак чи назв і впорядкування на законодавчому рівні вимог до окремих видів цінних паперів, які вже існували до цього на рівні підзаконних нормативних актів. Формально кількість груп і видів цінних паперів, доступних до обігу, після оновлення законодавства навіть скоротиться. Чи не єдине помітне розширення переліку інструментарію стосується законодавчого оформлення окремих категорій боргових цінних паперів, випуск та обіг яких, проте, не суперечили і попередньому законодавству.Виявлено, що значне розширення класифікаційних ознак деривативів забезпечується за рахунок нетипових інструментів, використання яких і до цього не заборонялося законодавством, але при цьому воно не супроводжується змінами в податковому законодавстві; обмежує поточну свободу договору для сторін деривативних контрактів, навіть у разі їх укладення поза організованим ринком, і призводить до суттєвої правової невизначеності через віднесення значного кола питань щодо особливостей застосування деривативів до сфери повноважень регулятора, що має впорядкувати їх на рівні власних нормативних документів, які, очевидно, не будуть розроблені вчасно, до набуття чинності змін до законодавства. Обґрунтовано, що спорадичні зміни законодавства, пов’язані з суперечливою імплементацією європейської правової основи, є недостатніми для вирішення реальних проблем розвитку інфраструктури фінансового ринку і розширення його інструментарію.