Тривожно-емоційний аспект бронхіальної астми в школярів

Abstract

Проведено обстеження 121 хворої на бронхіальну астму (БА) дитини та 226 здорових підлітків віком 12,98 ± 2,80 року та 12,36 ± 2,80 року відповідно. Мета дослідження: дослідити особистісно-психологічну компоненту БА в дітей шкільного віку. Усім спостережуваним дітям проведено визначення психологічного типу особистості та стану емоційної стійкості з використанням особистісного опитувальника Г. Айзенка (EPI), оцінку тривожності в структурі особистості за тестом Спілбергера, адаптованим Б.Л. Ханіним, та оцінку тривожності в школі за опитувальником Філліпса. БА в дітей супроводжувалася вираженими тривожними реакціями із нашаруванням на особливості переважно тривожної особистості, що викликало емоційний дискомфорт, який посилювався зі зростанням тяжкості перебігу захворювання та зменшувався з посиленням контролю захворювання. Одним із найбільших джерел тривожності є шкільне середовище. У всіх вікових групах опитаних хворих на БА наявні симптоми загальної шкільної тривожності, домінування двох типів темпераменту: меланхолік (32,23 %, n = 39) — емоційно нестійкий інтроверт та холерик (31,40 %, n = 38) — емоційно нестійкий екстраверт — на противагу контрольній групі, де найбільша частина дітей була емоційно стійкими екстравертами — сангвініками. Отже, висока тривожність та емоційна нестабільність у хворих на БА дітей визначають потребу проведення психокорекційної роботи серед цієї категорії школярів для успішного їх лікування.