Abstract
The high risk of fall-risk in patients with Parkinson's disease leads to traumatic consequences, in particular, to the femoral neck fractures. Predictors of fall-risk are old age, sarcopenia, and polymorbidity. All of these conditions are independent indications for carrying out rehabilitation measures; but their combination in one patient should introduce specific features into the recovery process aimed at leveling the signs of each disease. The purpose of the study was to assess the dynamics of functional activity in older people with Parkinson's disease and frailty with the consequences of femoral neck fractures under the influence of physical therapy. Material and methods. We examined 21 elderly patients with Parkinson's disease and frailty in the recovery period after the femoral neck fracture. They were divided into two groups: group 1 practiced according to the principles of polyclinic rehabilitation with a predominance of the use of preformed physical factors and general principles of physical therapy and group 2 practiced according to a developed program of physical therapy with an emphasis on functional training aimed at improving physical qualities, movement stereotype, primarily movement and self-service, taking into account the polymorbidity of the pathology. The developed physical therapy program lasted 3 months; corrective sessions were held three times a week. The program was created taking into account the setting and consistent achievement of individual short- and long-term rehabilitation goals. The effectiveness of the program was assessed based on the results of the Barthel Activities of the daily living Index and the Lawton Instrumental activities of the daily living Scale. Results and discussion. In elderly patients with Parkinson's disease and frailty in the recovery period after the femur neck fracture, a low level of basic (according to the Bartel index) and instrumental (according to the Lawton scale) functional activities is diagnosed, which leads to restrictions in everyday activities and self-care. The developed program of physical therapy revealed a statistically significantly better effect on the indices of the basic and instrumental functional activities of the examined persons in comparison with the general polyclinic program: the increase in the general level of the basic functional activity of the Bartel index in group 1 was 15.52%, in group 2 was 35.59% (p <0.05). Improvement in the overall score of instrumental activity on the Lawton scale in group 1 was 18.70%, in group 2 it was 36.11% (p <0.05). Conclusion. Elderly patients with polymorbid pathology with traumatic bone injuries require the preparation of pathogenetically based physical therapy programs, taking into account and correcting the specificity of each disease, which increased the overall effectiveness of rehabilitation and, as a consequence, the functional activity of patients
Highlights
Пацієнти похилого віку з поліморбідною патологією при травматичних ушкодженнях кісток потребують складання патогенетично обґрунтованих програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією специфіки кожного захворювання, що підвищує загальну ефективність реабілітації і, як наслідок, функціональну активність хворих
which leads to restrictions in everyday activities
Elderly patients with polymorbid pathology with traumatic bone injuries require the preparation of pathogenetically based physical therapy programs
Summary
Пацієнти похилого віку з поліморбідною патологією при травматичних ушкодженнях кісток потребують складання патогенетично обґрунтованих програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією специфіки кожного захворювання, що підвищує загальну ефективність реабілітації і, як наслідок, функціональну активність хворих. Поряд з рухової симптоматикою (гіпокінезія, ригідність м’язів, тремор спокою та постуральна нестійкість) у хворих розвивається широкий спектр немоторних розладів у вигляді вегетативної дисфункції (ортостатична гіпотензія, закрепи, порушення потовиділення), інтелектуально-мнестичних розладів, порушення сну та неспання, порушення нюху, себореї, больового синдрому, нервово-психічних симптомів (апатія, депресія, тривога, панічні атаки, тощо) [2, 3]. Факторами ризику та предикторами падінь є похилий вік, значна тривалість ХП, супутні нейром’язово-скелетні зміни, зниження сили м’язів ніг, зміни пропріоцепції та швидкості ходи, підвищена варіабельність ходи, «замерзання» ходи [3, 4]. На ранніх стадіях це не викликає серйозних проблем, але у міру прогресування ХП вони стають складнішими, додається ахейрокінез, флексорна поза, постуральна нестійкість, приєднується феномен застигання, що збільшує ризик падінь [4]
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.