Abstract
Мета. Порівняти особливості зміни тканин підшлункової залози після експериментальних хірургічних втручань, виконаних з використанням стандартної хірургічної техніки та біполярного і монополярного зварювання.
 Матеріали і методи. В умовах експерименту виконували резекцію підшлункової залози у білих лабораторних щурів з використанням стандартної хірургічної техніки, високоенергетичного електрохірургічного інструмента в біполярному режимі, високоенергетичного електрохірургічного інструмента в монополярному режимі. Гістологічні дослідження залози проводили безпосередньо після виконання операції та через 3, 7, 21 добу із застосуванням світлооптичного мікроскопа Leica DМ500.
 Результати. Після застосування стандартної хірургічної техніки в ранні терміни виникало більш виражене запалення та швидше наростав об’єм новоутвореної сполучної тканини, ніж після використання електрохірургічних методів у біполярному та монополярному режимах. Після обох видів електрорезекції в новоутвореній тканині на 7-му добу формувались протоки, чого не спостерігали після використання стандартної техніки. Після резекції, виконаної за допомогою монополярного зварювання, утворювався менш щільний коагуляційний прошарок, ніж після застосування біполярного методу. Через 21 добу в зоні резекції формувався більш значний об’єм сполучної тканини та зберігалися більш виражені ознаки запалення, ніж після використання біполярного методу.
 Висновки. У разі використання біполярної та монополярної техніки резекції скорочується тривалість виконання оперативного втручання, зменшується ризик виникнення кровотечі, утворюється більш герметичне з’єднання на резектованій поверхні, не ускладнюються процеси відновлення.
Highlights
Pancreatic resection was conducted on white laboratory rats in experimental conditions
what was not observed after application of standard technique
7. У разі використання біполярного та монополярного методів резекції скорочувалась тривалість виконання оперативного втручання, зменшувався ризик виникнення кровотечі, утворювалась більш герметична плівка на резектованій поверхні, не ускладнювались процеси регенерації в досліджувані строки
Summary
Мета дослідження: порівняти особливості зміни тканин ПЗ після експериментальних хірургічних втручань, виконаних із застосуванням стандартної хірургічної техніки і біполярного та монополярного зварювання. У разі виконання резекції за допомогою біполярного зварювання на резектованій поверхні формувався коагуляційний струп, що включав різко ущільнену внаслідок компресії та зневоднення коагульовану тканину ПЗ Через 3 доби після біполярного зварювання під зоною резекції спостерігали паранекротичні зміни в паренхімі, які від збереженої паренхіми відділяв тонкий прошарок сполучної тканини.
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have