МІЖНАРОДНІ ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ: ДО ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЇ

Abstract

В даній науковій статті автором розкрито міжнародні та європейські стандарти прав людини, зокрема виділено підходи до визначення поняття «стандарт прав людини» в юридичній літературі, критерії до класифікації міжнародних та європейських стандартів прав людини, а також виділено нормативні акти, які закріплюють відповідні стандарти. На підставі проведеного аналізу, автор робить висновок про те, що міжнародні стандарти прав людини – це мінімально можливий рівень забезпечення прав людини, їх захисту та дотримання в діяльності публічних суб’єктів, сукупність правових, організаційних та інституційних гарантій їх забезпечення та недопустимості свавільного обмеження, визначені документами універсальних міжнародних організацій, міжнародними договорами та міжнародними звичаями і виступають основою для регіональних та національних стандартів прав людини. Європейські стандарти прав людини – це стандарти прав людини, визначені документами Ради Європи, Європейського Союзу та Організації з безпеки та співробітництва в Європі, інших регіональних європейських міжнародних організацій, обов’язковість яких визнана державами-членами цих організацій через ратифікацію, затвердження, укладання відповідних документів або через фактичне визнання відповідних стандартів та їх застосування, сформовані відповідно до міжнародних стандартів прав людини і які є основою для вироблення національних стандартів держав-учасниць відповідних організацій. Національні стандарти прав людини є розвитком міжнародних та регіональних стандартів, їх імплементацію у національне законодавство, однак можуть ще більш повно визначати їх зміст та особливості гарантування та захисту; це стандарти прав людини, визначені національними джерелами права, передусім конституцією та конституційними законами. Також в науковій статті виділено види стандартів прав людини.