Канадський журнал «Слово Істини» в українському літературному процесі

Михайло Лєцкін

doi:10.31866/2616-7948.2(4).2019.187425

Abstract

У статті реалізовано спробу продемонструвати представленість у канадському журналі Івана Огієнка (митрополита Іларіона) «Слово Істини» (1947–1951 роки) окремих проявів українського літературного процесу на прикладі письменників (белетристів, літературознавців, прозаїків і поетів) Леоніда Білецького, Семена Гаєвського, Володимира Дорошенка, Ігоря Качуровського, Леоніда Мосендза, Петра Одарченка, Бориса Олександріва, Яра Славутича, Михайла Садиленка. Через журнал І. Огієнко у важкий період після закінчення Другої світової війни закликав громадськість підтримати письменників матеріально, сам регулярно займався такою допомогою і публікував повідомлення про факти підтримки літераторів; слова подяки за цю допомогу, які виходили від українських письменників, також публікувалися на сторінках часопису. В журналі українські письменники високо оцінювали працю І. Огієнка «Історія української літературної мови», через яку коло письменництва значно розширювалось, у тому числі й за рахунок авторів із совєтської України. Журнал публікував поезію та прозу не лише релігійного (переважно самого митрополита Іларіона), а й світського характеру. Літератори на тлі тодішньої мовної розхристаності високо поціновували високий рівень грамотності, притаманний «Слову Істини». На сторінках журналу знаходила місце і творчість українських письменників попереднього часу, які на той час уже пішли з життя (Спиридона Черкасенка, Юрія Клена). В статті йдеться і про чималі труднощі, з якими стикався І. Огієнко у видавничій справі, зокрема про критику малої автури часопису «Слово Істини», про окремі спроби ігнорування журналу. Безпосередня представленість письменників на журнальних шпальтах «Слова Істини» подається на більш широкому тлі творчого шляху того чи іншого письменника, його зв’язків з Іваном Огієнком. При всій фрагментарній репрезентованості українського літературного процесу в журналі «Слово Істини» ці фрагменти й нині є важливим матеріалом, без якого загальна картина української літератури була б неповною.

Highlights

Постановка проблеми У двох наших попередніх публікаціях про журнально-видавничу діяльність Івана Огієнка (Лєцкін М, 2014; Лєцкін М., 2016) було продемонстровано віддзеркалення українського літературного процесу в місячних журналах 30-х років XX ст
1980 року, було видано його останню книжку поезій «Поворот по сліду» (Монастирецький Л., с. 132–133)
Висновки Таким чином, можна стверджувати, що при всьому релігійно-конфесійному спрямуванні місячника Івана Огієнка «Слово Істини» видавець-редактор знаходив можливості висвітлювати на його сторінках окремі моменти белетристичної творчості та літературознавчої діяльності українських письменників діаспори, і ці окремі моменти й нині допомагають нам дізнаватися про невсипущість душі тих талановитих українців, які в неймовірно важких умовах творили інтелектуальну основу сучасної вітчизняної культури

Summary

Introduction

Постановка проблеми У двох наших попередніх публікаціях про журнально-видавничу діяльність Івана Огієнка (митрополита Іларіона) (Лєцкін М, 2014; Лєцкін М., 2016) було продемонстровано віддзеркалення українського літературного процесу в місячних журналах 30-х років XX ст. Гаєвському (цей лист було оперативно надруковано в липневому числі 9 «Слова Істини»): «Одержав «Історію української літературної мови», остовпів від здивування! Дорошенко 1949 року вже перебрався до Філадельфії в Сполучених Штатах Америки і знову спромігся зайнятися інтелектуальною творчістю (це була переважно літературно-наукова праця, мемуаристика, бібліографія), в Огієнковому часописі «Слово Істини» було опубліковано повідомлення про вихід у світ праці В.

Results

Conclusion