ГЕНЕЗА ЛІЦЕНЗУВАННЯ ЯК ОДНОГО ІЗ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ РЕГУЛЮЮЧОГО ВПЛИВУ ДЕРЖАВИ НА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В УКРАЇНІ

Abstract

Проаналізовано генезу ліцензування як одного із основних засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання в Україні та надання пропозицій для вироблення максимально ефективного законодавства, яке б враховувало інтереси усіх учасників процесів ліцензування. Виявлено особливості генези ліцензування і визначено перспективи його подальшого розвитку як одного із основних засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання в Україні. Розглянуто ліцензування не як адміністративну процедуру, а як один із основних засобів регулюючого впливу держави на діяльність суб’єктів господарювання. Аналіз генези ліцензування дав змогу визначити та схарактеризувати три етапи його легітимації на теренах України у своєму новітньому розвитку. Запропоновано після завершення російсько-української війни поширювати ліцензування на види господарської діяльності, які несуть підвищену загрозу суспільству та/або економіці та які мають значно вищий за середній у галузях і сферах економіки рівень прибутковості або рентабельності. А з метою нівелювання негативних рис ліцензування як адміністративної процедури, зокрема суб’єктивізм чиновників, корупційні прояви, вимагання неправомірної вигоди, прояви недобросовісної конкуренції тощо, запропоновано унормувати: ефективніший підбір кадрів до органів ліцензування; підвищену адміністративну та кримінальну відповідальність для чиновників — порушників законодавства; передачу ухвалення окремих рішень з питань ліцензування штучному інтелекту.