Говірка як точка перетину локального й інтерлокального (із спостережень над говіркою села Грозинці на Буковині)

Liudmyla Koliesnik

doi:10.12958/2227-2631-2021-1-43-16-26

Abstract

The article deals with description of one dialect as a system. The purpose of of this study is to describe the main features of the dialect v. Hrozyntsi, manifested in oral dialectal speech, at all language levels. Attention is drawn to typical phonetic, morphological and syntactic dialectal features. The author’s own records from this dialect (2010), dictionary materials (2005, 2006) and lexical materials of this village are the source base of the study. The interview method was used to record the material. The features of word change of noun parts of speech and conjugation of verbs, morphological features of nouns (vacillation in the genus), adjectives (creation of degrees of comparison), dialectal forms of pronouns and adverbs are characterizes for the dialect morphological system. Some previously unknown words have been found, they enriches the vocabulary of the dialect. This material supplement the Dictionary Bukovyna Dialects of with new information: new words, original semantics of famous words, new word forms, expands the idea of the localization of individual words. Among the dialect words there are a number of literary names that have passed into the passive, but continue to function in the dialect. This fact testifies to the connection between literary language and its dialectal variants. The obtained results make it possible confirm that this dialect is Bukovyna dialect with the features of Podillia dialect.

Highlights

У розвідці проаналізовано типові фонетичні, морфологічні та синтаксичні діалектні риси, властиві говірці
The article deals with description of one dialect as a system
The purpose of of this study is to describe the main features of the dialect v

Summary

Introduction

У розвідці проаналізовано типові фонетичні, морфологічні та синтаксичні діалектні риси, властиві говірці. У говірці записано низку не зафіксованих раніше слів, які доповнюють Словник буковинських говірок новою цінною інформацією: оригінальною семантикою вже відомих номенів, удокладнюють словотвірні гнізда, розширюють уявлення про локалізацію окремих лексем. Спостереження над лексикою села засвідчує і суто мовні процеси, які відбуваються в говірці, зокрема фонетичні та семантині зміни лексики, підлаштування її до діалектної системи говору, і вплив позалінгвальних чинників: перебування краю в умовах іноземного панування впродовж тривалого часу, віддзеркалення в діалектному лексиконі традиційних форм господарювання. Відзначено низку літературних назв, які відійшли до пасивного складу, але продовжують функціонувати в говірці, що засвідчує дихотомічний зв’язок літературної мови та її діалектних варіантів.

Results

Conclusion