Дисфункция подвздошно-крестцового сочленения в структуре болевого синдрома у больных с тазобедренно-поясничным синдромом

H.V Haiko,O.A Haluzynskyi,T.I Osadchuk,O.V Kalashnikov

doi:10.22141/1608-1706.5.21.2020.217085

Abstract

Проведен анализ историй болезни 138 больных с тазобедренно-поясничным синдромом (ТПС), которым было выполнено эндопротезирование тазобедренного сустава в клинике ортопедии и травматологии взрослых ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины». Определено, что больные с дисфункцией подвздошно-крестцовых сочленений имеют достаточно большой удельный вес среди больных с ТПС (14,5 %). Доминирующим фактором у пациентов с дисфункцией подвздошно-крестцовых сочленений являются: асимметрия длины конечностей и гиперлордотическая осанка (83,3 %), что позволяет предположить патогенетическую связь между вариантом вертикальной осанки (гиперлордоз) и развитием дисфункции подвздошно-крестцовых сочленений. Доказана высокая эффективность лечебных блокад у больных с дисфункцией подвздошно-крестцовых сочленений при ТПС. Достигнуто значительное уменьшение болевого эффекта у 60 % больных при первичном и у 100 % — при повторном проведении лечебных блокад. Полученные в результаты проведенного исследования признаки могут быть включены в алгоритмы диагностики и лечения больных с ТПС.

Highlights

The analysis was performed of case histories of 138 patients
It was found that patients with sacroiliac joint dysfunction make a
which suggests a pathogenetic relationship between the variant of vertical posture

Summary

Оригінальні дослідження Original Researches

Гайко Г.В., Галузинський О.А., Калашніков О.В., Осадчук Т.І. Резюме. Доведена висока ефективність лікувальних блокад у хворих з ураженням кульшово-клубового зчленування при КПС. Захворювання суглобів серед уражень опорнорухового апарату (ОРА) посідає друге місце після травм і зустрічається у 23 % усіх хворих з патологією кістково-м’язової системи [1]. Підтвердженням патології ККЗ служить зникнення або суттєве зменшення болю після блокади суглоба розчинами місцевих анестетиків під рентгенологічним або ультразвуковим контролем [18]. За даними шведського й канадського реєстрів, у 17–20 % хворих залишаються больові відчуття, а в 32–35 % з’являються нові болі або дискомфорт у ділянці кульшового суглоба протягом 10 років після ендопротезування. Саме тому подальше вивчення взаємозв’язку дисфункції ККЗ із залишковим больовим відчуттям після проведеного тотального ендопротезування кульшового суглоба є важливим для покращання результатів лікування хворих з патологією кульшових суглобів. Мета роботи: визначити роль дисфункції клубово-крижових зчленувань у структурі больового синдрому до та після ендопротезування кульшового суглоба у хворих із кульшово-поперековим синдромом

Матеріали та методи

Гіперлордоз Нормолордоз

Результати та обговорення

Усього n

Findings

Список літератури