Abstract

Актуальность. Для решения задачи создания концепции и алгоритма лечения прежде всего необходимо разработать рабочую классификацию, на основе которой будет построена концепция. Предложенная классификация должна обеспечить выбор наиболее эффективных методов лечения у каждого больного, одновременно максимально безопасных и малотравматичных. Классификационное распределение основано на диагностических признаках переломов тел позвонков, а именно определении морфологических факторов, приводящих к патологическим изменениям. Именно выявление характера и тяжести повреждения позвоночного сегмента позволяет предвидеть дальнейшее развитие деформации и оценивать эффективность использования определенного метода лечения в конкретной клинической ситуации. Материалы и методы. Общее число больных с травматическими повреждениями грудного и поясничного отделов позвоночника составило 113. Средний возраст пациентов — 34,3 года. Мужчин было 67,9 %, женщин — 32,1 %. Проведено ретроспективное исследование историй болезни, данных клинического обследования, рентгенологических, КТ, МРТ до и после лечения. Критерии включения: неосложненные и осложненные взрывные переломы и переломы тел позвонков с дистракцией и ротацией грудного и поясничного отделов позвоночника. Согласно универсальной классификации повреждений грудного и поясничного отделов позвоночника Magerl et al., которая является классификацией AOSpine Thoracolumbar Spine Injury Classification System, различают: неполный взрывной перелом типа А 3.1 и неполный взрывной перелом с раскалыванием типа А 3.2, полный взрывной перелом типа А 3.3, перелом тела позвонка типа А с дистракцией типа АВ (тип В 1.2, В 2.3) и перелом тела позвонка типа А с ротацией типа АС (тип С 1.3). В зависимости от наличия неврологической симптоматики пациентов распределили на тех, кто имел несложные (74 человека; 65,4 %) и осложненные (39; 34,5 %) повреждения. Результаты. Разработка классификации предполагает анализ диагностических критериев, а разработка концепции лечения — анализ эффективности определенного метода лечения. Предложенная рабочая хирургическая классификация создана на основе классификаций Magerl et al., TLIСS и распределения внутренних напряжений McCormack, а также результатов собственных экспериментальных и клинических исследований. В результате собственных клинико­экспериментальных исследований доказано, что с увеличением степени разрушения тела позвонка растет величина кифотической деформации на уровне повреждения. Таким образом, величина первичной кифотической деформации позвоночника напрямую зависит от степени разрушения тела позвонка (степень фрагментации). Выводы. Разработана концепция лечения пациентов с взрывными переломами и переломами тел позвонков с дистракцией и ротацией, которая позволяет выбрать оптимальный метод лечения на основании трех признаков: степени фрагментации тела позвонка, деформирования позвоночника по принципу остаточной фиксированности и деформирования позвоночного канала.

Highlights

  • To solve the task of creating a concept choice of the most effective treatment methods in each patient, and algorithm of treatment, it is necessary, first of all, to develop which at the same time should be as safe and less traumatic as a working classification, on the basis of which the concept will possible

  • 0 — стеноз відсутній; + — стеноз до 30 % зі збереженням коренів дуг із фрагментацією тіла хребця до 30 %; ++ — стеноз до 60–70 %; +++ — стеноз понад 60–70 % або абсолютний стеноз хребтового каналу

  • Концепція лікування пацієнтів із переломами тіл хребців грудного та поперекового відділів хребта

Read more

Summary

Оригінальні дослідження Original Researches

Класифікаційне розподілення засновано на діагностичних ознаках переломів тіл хребців, а саме визначенні морфологічних факторів, які призводять до патологічних змін. Саме виявлення характеру та тяжкості ушкодження хребтового сегмента дає можливість передбачувати подальший розвиток деформації й оцінювати ефективність використання певного методу лікування в конкретній клінічній ситуації. Критерії включення: неускладнені й ускладнені вибухові переломи, переломи тіл хребців із дистракцією й ротацією грудного та поперекового відділів хребта. Розроблено концепцію лікування пацієнтів із вибуховими переломами та переломами тіл хребців із дистракцією та ротацією, що дає змогу обрати оптимальний метод лікування на підставі трьох ознак: ступеня фрагментації тіла хребця, деформування хребта за принципом залишкової фіксованості та деформування хребтового каналу. Саме виявлення характеру та тяжкості ушкодження хребтового сегмента має передбачувати подальший розвиток деформації й оцінювати ефективність використання певного методу лікування в конкретній клінічній ситуації

Матеріали та методи
Результати та обговорення
Деформація хребтового каналу
Ушкодження в умовах політравми
Ступінь кіфозу після травми
Комбінований короткий
Findings
Список літератури

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call

Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.