Abstract

Досліджено вплив кам’яновугільного попелу з Добротвірської теплоелектростанції та гумату калію «ГКВ-45» на фітотоксичність субстрату перегорілої породи з відвалів кам’яновугільних шахт Червоноградського гірничопромислового району. Для біотестування використали суданську траву Sorghum bicolor subsp. Drummondii (Nees ex Steud.). Виявлено збільшення площі листкової поверхні, довжини й маси коренів зі зменшенням висоти стебла за додавання гумату до субстрату перегорілої породи. Застосування лише попелу не спричинило достовірного впливу на досліджені морфометричні параметри, але у варіанті з його внесенням разом із гуматом простежено підсилення стимуляційного впливу останнього на масу коренів і площу листкової поверхні. Установлено, що внесення попелу призводить до підвищення вмісту хлорофілу a з одночасним зниженням умісту феофітину a у листках суданської трави. Додавання гумату призвело до підвищення вмісту хлорофілу a і зниження феофітину a. Застосування попелу разом із гуматом підвищило вміст хлорофілу a та знизило вміст феофітину a більшою мірою, ніж унесення лише попелу. Збільшення розмірів листків і коренів Sorghum bicolor subsp. drummondii, підвищення вмісту хлорофілу a у поєднанні зі зменшенням висоти стебла, зниженням умісту феофітину a свідчить про зменшення стресового впливу на рослини. Показано, що внесення кам’яновугільного попелу разом із гуматом калію нейтралізовує фітотоксичність породних відвалів ефективніше, ніж застосування лише попелу.

Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call