Дискримінантний аналіз в оцінці функціональної і рухової підготовленості дівчат старших класів

О М Худолій,О В Іващенко

doi:10.17309/tmfv.2014.4.1113

Abstract

Мета дослідження — визначити методологічні підходи до педагогічного контролю рухової та функціональної підготовленості дівчат старших класів. Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження: аналіз наукової літератури, педагогічне тестування та методи математичної статистики.Для оцінки функціональної і рухової підготовленості дівчат 9—11 класів реєструвалися результати проб Штанге, Генчі, Серкіна та рухових тестів. У дослідженні прийняли участь дівчата 9 класу — 24 чоловік, 10 класу — 21 чоловік, 11 класу — 26 чоловік.Результати. Нормовані коефіцієнти канонічної дискримінантної функції дозволяють визначити співвідношення вкладу змінних у результат функції. З найбільшим вкладом в канонічну функцію 1 входять змінні 3, 4 і 7: чим більші значення цих змінних, тим більше значення функції. З найбільшим вкладом в канонічну функцію 2 входять змінні 1, 8 і 5: чим більші значення цих змінних, тим більше значення функції. Перша функція на 96,9% пояснює варіацію результатів, друга — на 3,1%. Вищевикладене свідчить про можливість класифікації вікових відміностей дівчат 9—11 класів на основі тестування функціональної, силової і координаційної підготовленості. Структурні коефіцієнти канонічної дискримінантної функції свідчать, що вона найбільш суттєво зв’язана з № 9, 7 і 6 змінними: отже суттєва різниця між дівчатами 9—11 класів спостерігається у пробах Серкіна, Штанге, швидкісній силі.Висновки. Для підсумкового педагогічного контролю рухової і функціональної підготовленості дівчат 9—11 класів може бути використана перша дискримінантна функція з акцентом на найбільш інформативні змінні.

Highlights

За науковими даними стан здоров'я школярів за останні роки значно погіршився
The foregoing demonstrates the possibility of classifying differences in age girls grades
that it is most significantly associated with the number

Summary

Introduction

Мета дослідження — визначити методологічні підходи до педагогічного контролю рухової та функціональної підготовленості дівчат старших класів. Для оцінки функціональної і рухової підготовленості дівчат [9,10,11] класів реєструвалися результати проб Штанге, Генчі, Серкіна та рухових тестів. Для підсумкового педагогічного контролю рухової і функціональної підготовленості дівчат [9,10,11] класів може бути використана перша дискримінантна функція з акцентом на найбільш інформативні змінні. У виконаних дослідженнях за темою 13.04 «Моделювання процесу навчання та розвитку рухових здібностей у дітей і підлітків» (2013— 2014 рр.) (номер державної реєстрації 0113U002102) визначені особливості рухової підготовленості дівчат [7,8] класів 2014), встановлено, що канонічна дискримінантна функція може бути використана для оцінки і прогнозування динаміки функціональної і рухової підготовленості дівчат середніх класів. Тому вирішення питання оцінки та виявлення особливостей функціональної та рухової підготовленості школярів старших класів залишається актуальним

Methods

Results

Conclusion