Проблеми формування «демографічного законодавства» в Україні

Abstract

Проаналізовано національне законодавство у контексті стратегічних орієнтирів, напрямів державного впливу на процеси демографічного розвитку, впровадження демографічної політики в Україні. Розглянуто низку прийнятих урядом нормативно-правових актів, спрямованих на подолання негативних тенденцій відтворення населення, на зміни демографічної ситуації. Доведено недостатність та недосконалість нормативно-правового забезпечення реалізації демографічної політики. Показано, що наявні нормативно-правові акти не створюють достатньої правової основи для конкретної управлінської чи регулюючої діяльності у цій сфері, оскільки не встановлюють ні предмета державної демографічної політики, ні її суб’єктів та об’єктів, не визначають механізми прийняття і реалізації відповідних рішень, джерела фінансування необхідних заходів та здійснення належного контролю. Обґрунтовується, що їх змістовна наповнюваність зосереджена переважно на подоланні негативних тенденцій окремих демографічних процесів та усуненні їх негативних наслідків, ніж на створенні таких соціально-економічних умов, які б сприяли відтворенню населення більш високої якості в усіх соціальних групах. Доведено, що демографічна політика розглядається як окрема, особлива та специфічна складова соціально-економічної політики, реалізація якої не може впливати на зміни загальної демографічної ситуації. Робиться висновок про необхідність прийняття відповідного закону, чіткого визначення суті, мети, завдань, системи принципів демографічної політики. При цьому демографічна політика має формуватися з її розуміння як особливої спрямованості, демографічної орієнтації соціально-економічної політики держави. Саме такий підхід забезпечуватиме підвищення ефективності державного впливу на процеси відтворення населення, досягнення сталого демографічного розвитку.