Тривожно-депресивні розлади при хворобі Паркінсона

Abstract

У статті розглянуті сучасні аспекти патогенезу, ранньої діагностики та комплексного лікування тривожно-депресивних розладів при хворобі Паркінсона (ХП). На сьогодні науковці виділяють дві форми депресивних розладів при ХП залежно від наявності або відсутності зв’язку із флуктуаціями симптомів — депресію, що пов’язана із періодами вимикання, та депресію, що не пов’язана із періодами вимикання. Для корекції депресії при ХП застосовуються селективні інгібітори зворотного захвату серотоніну (СІЗЗС) — сертралін, пароксетин, циталопрам, міансерин, трициклічні антидепресанти (ТЦА) — амітриптилін, нортриптилін, іміпрамін, дезипрамін, селективні інгібітори зворотного захвату серотоніну та норадреналіну — дулоксетин, венлафаксин, селективний інгібітор зворотного захвату норадреналіну ребоксетин, пресинаптичний антагоніст α2-адренорецепторів міртазапін. У літературі наводяться суперечливі дані щодо ефективності тих чи інших антидепресантів. Основними препаратами для лікування депресії при ХП вважаються СІЗЗС та ТЦА. Мультидисциплінарний підхід до оптимізації лікування та догляду за пацієнтами із ХП може включати фізичну та трудотерапію, логопедичну та психологічну терапію. Все частіше у неврологічній практиці застосовуються психотерапевтичні методики на основі біоадаптивного управління, що є перспективним напрямком сучасної медицини й іменується біологічним зворотним зв’язком. Актуальним є раннє виявлення немоторних порушень при ХП, зокрема психоемоційних розладів, з метою їх своєчасної корекції для покращення якості життя пацієнтів із ХП та їх родичів. А також необхідні подальші наукові дослідження для оцінки клінічної ефективності антидепресантів при лікуванні тривожно-депресивних розладів у пацієнтів із ХП та оптимізації їх лікування з використанням у комплексній терапії сучасних немедикаментозних методів лікування, таких як когнітивно-поведінкова терапія та метод біоадаптивного управління.