СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ

Abstract

Стаття має на меті аналіз системи управління інформаційною безпекою в Україні в контексті сучасних викликів, таких як кібератаки, шпигунство, поширення недостовірної інформації та втручання у внутрішні справи. Дослідження виконане на основі застосування низки методів наукового пізнання з використанням елементів діалектичного, нормативно-логічного, порівняльно-правового, формально-юридичного, системно-структурного та документального аналізу. Результати. Висвітлюючи важливість інформаційної безпеки для захисту суверенітету та територіальної цілісності країни, автор розглядає структурну організацію та функції різних органів управління інформаційною безпекою на національному рівні, включаючи Верховну Раду України, Президента України, Раду Національної безпеки і оборони, Кабінет Міністрів, а також регуляторні, контрольні та спеціалізовані органи, такі як Служба безпеки України та Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації. Стаття підкреслює комплексний підхід України до забезпечення інформаційної безпеки, що охоплює законодавче регулювання, стратегічне планування, міжвідомчу координацію та спеціалізовані заходи з протидії загрозам у кіберпросторі. У статті детально описано компетенції та основні завдання Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку), що відіграє центральну роль у забезпеченні інформаційної безпеки країни. Висновки. Отже, Україна розвиває комплексну та багаторівневу систему управління інформаційною безпекою, яка відповідає та протистоїть сучасним викликам, таким як кібератаки, шпигунство, дезінформація та втручання у внутрішні справи. Центральну роль у цій системі відіграє Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації, яка координує заходи з криптографічного та технічного захисту інформаційних ресурсів, забезпечуючи надійний зв’язок між органами державної влади та інтегрований захист інформаційних систем. Перспективи розвитку інформаційної безпеки в Україні пов’язані з поглибленням співпраці з міжнародними партнерами, обміном знаннями та технологіями, що дозволить ефективніше протистояти кіберзагрозам. З урахуванням динаміки розвитку кіберпростору система інформаційної безпеки має бути гнучкою та адаптивною, здатною оперативно реагувати на нові виклики та загрози.