Abstract

Розроблена математична модель свердловинної штангової насосної установки з балансирним приводом – верстатом-гойдалкою. Більшість свердловин Українських нафтових родовищ знаходяться на пізній стадії розробки, тобто їх дебіт нижчий ніж подача штангових насосів. Така робота верстатів-гойдалок приводить до зниження динамічного рівня рідини в свердловині, а отже й до зміни навантаження привода. Таким чином порушується усталений режим роботи. Коли рівень рідини досягає прийому глибинного штангового насоса, верстат-гойдалку відключають. На кривошипах верстата-гойдалки встановлено противаги, які зрівноважують навантаження, що діє в точці підвіски штанг. Зміна динамічного рівня призводить до порушення зрівноваження. Таким чином двигун привода перевантажується під час пуску верстата-качалки. Проведено аналітичне дослідження свердловинної штангової насосної установки під час її пуску.

Highlights

  • Most wells of Ukrainian oilfields are in a late stage of development and that means their flow rate is lower than the delivery of rod pumps

  • Such work of beam pumping units leads to reducing the level of dynamic loads in the well and changes the drive load

  • This violates the steady mode of operation

Read more

Summary

Переважаюча більшість нафтових свердловин

України експлуатуються за допомогою свердловинних штангових насосних установок (СШНУ), з балансирним приводом. Процес розгону верстата-гойдалки призводить до збільшення навантаження на ланки привода і до значного зростання динамічної складової рушійного моменту на валу двигуна, яка є результатом появи сил інерції мас ланок привода. Підтвердженням цьому є проведені експериментальні дослідження зміни потужності двигуна верстата-гойдалки у період розгону [2]. Внаслідок яких виявлено значне зростання потужності двигуна під час пуску, яке перевищує більш ніж у десять разів середнє значення потужності у період усталеного режиму роботи. А отже і необхідного рушійного моменту, пояснює випадки коли неможливо провести запуск верстата-гойдалки в мало дебітних свердловинах з нижнього положення кривошипних противаг. Більшість авторів при дослідженні кінематичних та динамічних характеристик верстатів-гойдалок використовують припущення, що кутова швидкість кривошипа – постійна, а отже кутове прискорення відсутнє. На даний час відсутні роботи, які присвячені аналітичному дослідженню періоду розгону верстата-гойдалки. СШНУ та виконані теоретичні дослідження режиму роботи верстата-гойдалки в період розгону.

Формули для визначення
При зведенні рушійного моменту Тд до вала кривошипа будемо мати a
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call