Кальциноз при системній склеродермії: поширеність, клініка, менеджмент, ускладнення

Abstract

У даному літературному огляді підсумовано сучасні дані щодо епідеміології, патофізіології, діагностики та лікування шкірного кальцинозу у пацієнтів із системною склеродермією (ССД). Проведено аналіз обсерваційних досліджень, що описують частоту кальцинозу при ССД і асоційованих з ним клінічних ознак; молекулярних досліджень, що вивчають потенційні патогенетичні механізми; наведені клінічні випадки, що описують нові діагностичні підходи і методи лікування кальцинозу. Шкірний кальциноз — це відкладення нерозчинного кальцію в шкірі і підшкірних тканинах. Кальциноз — одна з основних, погано керованих клінічних проблем у пацієнтів із ССД, яка зачіпає щонайменше одну четверту частину хворих. Кальциноз асоційований з більшою тривалістю хвороби, дигітальними виразками, акроостеолізом, позитивними антицентромерними і антитопоізомеразними антитілами. Хоча патогенез кальцинозу остаточно невідомий, є докази, що підтверджують роль місцевої хронічної травматизації, хронічного запалення, судинної гіпоксії і дисрегуляції білків кісткового матриксу як потенційних механізмів розвитку цього патологічного стану у пацієнтів із ССД. Діагноз може бути встановлений на основі клінічних даних або за допомогою стандартної рентгенографії. Кілька фармакологічних методів лікування були застосовані у пацієнтів із кальцинозом зі змінними і не такими значущими результатами, у свою чергу, хірургічне видалення депозитів кальцію залишається основним методом лікування.