Abstract
Models are central in many scientific contexts. The purpose of the article is to systematise and theoretically substantiate cognitive-discursive models of translation in the theory and practice of translation studies. The research methods were general scientific methods of analysis and synthesis, induction and deduction, observation and abstraction. In the perspective of cognitive modelling of translation, the creation of cognitive-discursive models of translation was preceded by cognitive-heuristic (A. H. Mynchenkov), cognitive-psychological (R. Bell), social-cognitive (D. Kiraly), and cognitive-pragmatic (E.-A. Gutt) models of translation. Thus, the development of the cognitive-discursive paradigm has given impetus to cognitive-discursive models of translation, the main advantage of which is the desire of their authors to take into account not only the text in the analysis of translation but also the mental activity of the translator and the reader while interpreting this text. Cognitive-discursive models of translation (T. P. Andriienko, L. Gopo, H. V. Taschenko) primarily focuse on the translator's cognitive sphere and the author's, translator's and reader's interpretation of reality embedded in the text, which results in paying attention to the bilingual picture of the translator's world. Translation in this focus appears as a reworking of someone else's „mental content”, which traditionally consists of interpretation (analysis of the original text), projecting a conceptual image of the source text on the picture of the world of the language of translation and implementation (creation of the text of translation).
Highlights
У лінгвістиці термін „модель”, який уперше застосував З
тобто схематичного спрощення складного об'єкту для його кращого розуміння
Наук: 10.02.16 «Перекладознавство» / Харківський національний університет імені В
Summary
Тобто схематичного спрощення складного об’єкту для його кращого розуміння, є природною здатністю людини, що відрізняє homo sapiens від homo neandertalensis – менш розвиненої людської раси. Мета статті – продемонструвати розвиток лінгвокогнітивного моделювання у ракурсі антропоцентричної парадигми перекладознавчих досліджень і, зокрема, систематизувати й теоретично обґрунтувати когнітивно-дискурсивні моделі перекладу. Методологію дослідження формують загальнонаукові методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, спостереження й абстрагування – для систематизації теоретичних здобутків когнітивно-дискурсивного моделювання у теорії і практиці перекладознавства. Г. Мінченков (2008) розробляє когнітивно-евристичну модель перекладу, яка демонструє процес мовленнєво-мисленнєвої діяльності, здійснюваної перекладачем у певному соціокультурному контексті. Д. Кіралі (Kiraly, 1995), усвідомлюючи когнітивний та соціальний характер перекладу, обґрунтовує дві моделі процесу перекладу: соціальну та когнітивну, у яких переклад сприймається як діяльність з опором на джерела інформації, інтуїтивно зрозуміле робоче місце та керований центр обробки. А. Гутт (Gutt, 1991) розробляє когнітивно-прагматичну модель, в якій завдання перекладача полягає у передачі всіх важливих аспектів тексту мовою перекладу, експлікованих або імплікованих у тексті мовою оригіналу. Когнітивне моделювання, пропонуючи інструментарій з’ясування та розуміння внутрішніх процесів перекладу, сприяє
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callMore From: Bulletin of Luhansk Taras Shevchenko National University
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
