МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ДОВІРИ ДО КОМАНДИРА (НАЧАЛЬНИКА)

Abstract

У статті розглядається тема природи довіри у військовому середовищі, з особливим акцентом на досвіді країн НАТО. Особлива увага приділяється вивченню механізмів створення довіри серед військовослужбовців та між командирами (начальниками) різних категорій командувань. Аналізуються психологічні та соціальні фактори, що впливають на рівень довіри внутрішньо-військових відносин. На фоні досвіду країн НАТО висвітлюється роль етичних стандартів, лідерства та взаємодії між військовослужбовцями як ключових складових побудови довіри у військовому колективі. Компонентна структура оцінки морально-психологічного стану особового складу, що включає в себе показник довіри, забезпечує аналіз лідерських якостей командира в контексті групової динаміки військового колективу. Автори статті висувають твердження про можливість адаптації та впровадження успішних стратегій формування довіри в країнах НАТО у військовому середовищі Збройних Сил України. Актуального значення довіра набуває в сучасних умовах відбиття та стримування збройної агресіє з боку російської федерації. Отриманий бойовий досвід переконливо демонструє, що успішність виконання бойових завдань на полі бою підрозділами Збройних Сил України визначається передусім морально-психологічним станом особового складу. Згідно з результатами проведених досліджень та практики застосування військ (сил), встановлено, що одним із ключових факторів, що впливає на морально-психологічний стан військовослужбовців у бойових умовах, є рівень довіри підлеглих до командирів-лідерів. Адже цей психологічний, емоційний та соціальний стан, який виникає внаслідок переконання чи вірування в надійність та доброчесні наміри військовослужбовця чи бойових побратимів втілює перемогу і віру в майбутнє. Авторами була запропонована психодіагностична методика вивчення рівня довіри до командира або начальника, яка допомагає в короткі часові терміни швидко опитати велику кількість респондентів.