Вміст гумусу у ґрунтах вологих сугрудів на території вольєрів Західного і Центрального Полісся

Abstract

Встановлено, що в обстежених вольєрах мисливських господарств вміст гумусу низький – 1,9±0,44 % (n = 16) і характеризується високим рівнем варіювання ознаки (коефіцієнт варіації V = 47,7 %). У вольєрі ТОВ "МСК "Сокіл" різниця вмісту гумусу порівняно з контрольними становила 11,8 %, у ДП "Білокоровицьке ЛГ" – 10,5 %, у ТОВ "МРК "Рись" – 41,8 %, у ТОВ МГ "Сарненське" – 50,2 %, а у ТОВ "УТМР" – 58,7 %. У мисливському господарстві ДП "Городницьке ЛГ" спостерігається лише тенденція до покращення показника, а у ДП "Коростишівське ЛГ" різницю між зразками за вмістом гумусу не зафіксовано. Така неоднозначність у накопиченні гумусу в ґрунті, на нашу думку, зумовлена кількома чинниками: площею вольєра, чисельністю та видовим складом мисливських тварин, тривалістю експлуатації. Упродовж періоду спостережень встановлено чітку лінійну залежність (r = 0,99; R2 = 0,98) між тривалістю функціонування вольєра і вмістом гумусу в шарі 0–20 см. Така тенденція до накопичення загального гумусу за тривалої експлуатації вольєрів у мисливських господарствах, на наш погляд, пов'язана не тільки з надходженням гною від диких тварин, особливо біля підгодівельних майданчиків, але й природним процесом ґрунтоутворення за гумусово-акумулятивним (дерновим) типом, хоча й у послабленому вигляді. Встановлено, що в обстежених вольєрах у ґрунтах вологих сугрудів показник рНсол. становить 3,77±0,24 (дуже сильнокислі) і характеризується середнім рівнем варіювання ознаки (коефіцієнт варіації V, % = 12,8 %). При цьому тривалість та інтенсивність експлуатації вольєрів, а також вид тварин у межах досліджуваних об'єктів не мали істотного впливу на зазначений показник, хоча й виявлено незначну тенденцію до підкислення ґрунту з часом.