Abstract

Актуальность. Факторы и механизмы формирования длительного течения острого простого бронхита у детей на сегодняшний день до конца неизвестны. Описано участие ряда факторов, в том числе клинических, лабораторных и иммунологических. Цель исследования — выявление информативно значимых клинико-анамнестических, лабораторных и иммунологических факторов риска длительного течения бронхита у детей раннего возраста, а также создание математической модели для прогнозирования вероятности развития этой ситуации. Материалы и методы. Под наблюдением находились 122 ребенка в возрасте от 1 до 6 лет с острым простым бронхитом, которые были на обследовании и лечении в инфекционном отделении КУ «Днепровская ГКБ № 1 ДОС». Результаты. Определены факторы риска и создана математическая модель прогноза развития длительного течения острого простого бронхита у детей. Прогностическую значимость имели: масса тела ребенка при рождении более 3,7 кг, курение матери, наличие фоновых состояний, таких как перинатальное поражение центральной нервной системы и хронический тонзиллит, субфебрильная температура тела, продолжительность лихорадки более 4,7 дня, а также уровни g-интерферона и a-дефензинов в ротоглоточной жидкости. Выводы. Полученные результаты показали, что на развитие длительного течения острого простого бронхита у детей влияют клинико-анамнестические, лабораторные и иммунологические факторы. Приведенная математическая модель прогнозирования может использоваться в практической деятельности семейных врачей и педиатров.

Highlights

  • Factors and mechanisms for the formation of a long course of acute simple bronchitis in children today are unknown

  • old with acute simple bronchitis who were at the examination and treatment in the infectious department

  • the body weight of the baby at birth is more than 3.7 kg

Read more

Summary

Матеріали та методи

Групу спостереження становили 122 дитини віком від 1 до 6 років із ГПБ, які перебували на обстеженні та лікуванні в інфекційному відділенні КЗ «Дніпровська МКЛ No 1 ДОР». Лабораторне дослідження включало в себе: загальний аналіз крові, сечі, назоцитологічні, імуноферментні методи. Вміст інтерферону-гамма (IFN-γ) у сироватці крові і ротоглотковій рідині, антимікробних факторів у ротоглотковій рідині досліджувався за допомогою імуноферментного аналізу ELISA в сертифікованій імунологічній лабораторії лікувально-діагностичного центру «Аптеки медичної академії» за адресою: м. Для визначення факторів ризику розвитку тривалого перебігу ГПБ у дітей було проведено послідовний аналіз Вальда. Критерій відносного ризику визначався за формулою: ВР = fб(1 – – fк)/fк(1 – fб), де fб — частота зустрічальності ознаки в дітей із затяжним перебігом ГПБ, fк — частота зустрічальності ознаки в дітей із тривалістю хвороби не більше 2 тижнів. Аналіз отриманих даних та оцінка вірогідності їх відмінностей проводились за допомогою пара- та непараметричних методів статистики. Що порівнювались, вважалась значущою при р < 0,05 [14, 15]

Результати та обговорення
Findings
Паління матері Фонові стани
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call