Abstract
Актуальность. Факторы и механизмы формирования длительного течения острого простого бронхита у детей на сегодняшний день до конца неизвестны. Описано участие ряда факторов, в том числе клинических, лабораторных и иммунологических. Цель исследования — выявление информативно значимых клинико-анамнестических, лабораторных и иммунологических факторов риска длительного течения бронхита у детей раннего возраста, а также создание математической модели для прогнозирования вероятности развития этой ситуации. Материалы и методы. Под наблюдением находились 122 ребенка в возрасте от 1 до 6 лет с острым простым бронхитом, которые были на обследовании и лечении в инфекционном отделении КУ «Днепровская ГКБ № 1 ДОС». Результаты. Определены факторы риска и создана математическая модель прогноза развития длительного течения острого простого бронхита у детей. Прогностическую значимость имели: масса тела ребенка при рождении более 3,7 кг, курение матери, наличие фоновых состояний, таких как перинатальное поражение центральной нервной системы и хронический тонзиллит, субфебрильная температура тела, продолжительность лихорадки более 4,7 дня, а также уровни g-интерферона и a-дефензинов в ротоглоточной жидкости. Выводы. Полученные результаты показали, что на развитие длительного течения острого простого бронхита у детей влияют клинико-анамнестические, лабораторные и иммунологические факторы. Приведенная математическая модель прогнозирования может использоваться в практической деятельности семейных врачей и педиатров.
Highlights
Factors and mechanisms for the formation of a long course of acute simple bronchitis in children today are unknown
old with acute simple bronchitis who were at the examination and treatment in the infectious department
the body weight of the baby at birth is more than 3.7 kg
Summary
Групу спостереження становили 122 дитини віком від 1 до 6 років із ГПБ, які перебували на обстеженні та лікуванні в інфекційному відділенні КЗ «Дніпровська МКЛ No 1 ДОР». Лабораторне дослідження включало в себе: загальний аналіз крові, сечі, назоцитологічні, імуноферментні методи. Вміст інтерферону-гамма (IFN-γ) у сироватці крові і ротоглотковій рідині, антимікробних факторів у ротоглотковій рідині досліджувався за допомогою імуноферментного аналізу ELISA в сертифікованій імунологічній лабораторії лікувально-діагностичного центру «Аптеки медичної академії» за адресою: м. Для визначення факторів ризику розвитку тривалого перебігу ГПБ у дітей було проведено послідовний аналіз Вальда. Критерій відносного ризику визначався за формулою: ВР = fб(1 – – fк)/fк(1 – fб), де fб — частота зустрічальності ознаки в дітей із затяжним перебігом ГПБ, fк — частота зустрічальності ознаки в дітей із тривалістю хвороби не більше 2 тижнів. Аналіз отриманих даних та оцінка вірогідності їх відмінностей проводились за допомогою пара- та непараметричних методів статистики. Що порівнювались, вважалась значущою при р < 0,05 [14, 15]
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have