ВПЛИВ АГРОХІМІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ РОСЛИН ЕЛЕМЕНТАМИ ЖИВЛЕННЯ ТА ВРОЖАЙНІСТЬ КУКУРУДЗИ В ЛІСОСТЕПУ

Abstract

У статті представлено результати досліджень з питань оптимізації забезпеченості рослин кукурудзи основними елементами живлення за різного агрохімічного навантаження в умовах Лісостепу. Метою досліджень було встановлення впливу різних норм мінеральних добрив та побічної продукції попередника як добрива на забезпеченість рослин азотом, фосфором і калієм та врожайність кукурудзи. Дослідження проводили впродовж 2016-2019 рр. на темно-сірому опідзоленому крупнопилувато-легкосуглинковому ґрунті Лісостепу із застосуванням польового, хімічного, розрахунково-вагового та математико-статистичного методів. Виявлено, що тривале вирощування сільськогосподарських культур впродовж 30 років за різного агрохімічного навантаження у сівозміні на темно-сірому опідзоленому крупнопилувато-легкосуглинковому ґрунті Лісостепу зумовило створення різних агрохімічних фонів. За результатами ґрунтової та рослинної діагностики встановлено, що азот є лімітуючим елементом живлення за вирощування кукурудзи. У варіантах з унесенням підвищених (N180P120K180) та високих (N240P120K240) норм мінеральних добрив на фоні побічної продукції попередника (соломи пшениці озимої), де сформована найвища врожайність кукурудзи – 11,21-12,10 т/га, вміст рухомого фосфору в 0-20 см шарі ґрунту був дуже високим, рухомого калію – високим, азоту, що легко гідролізується – дуже низьким. У цих варіантах рослини кукурудзи за стадіями ВВСН 16, 19 і 65 накопичували оптимальну кількість азоту, а за вмістом фосфору та калію виявлено оптимальну та високу їх забезпеченість впродовж вегетації за внесення мінеральних добрив у нормах понад N60P45K60. За результатами кореляційного та регресійного аналізу підтверджено визначальну роль азоту та калію у формуванні продуктивності кукурудзи. Побудовано математичні моделі, що дають можливість прогнозувати рівень врожайності кукурудзи залежно від вмісту хімічних елементів у ґрунті та рослинах вже на ранніх стадіях розвитку ВВСН.