ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ ЯК ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ МЕТОД ПРОТИДІЇ ТЕРОРИЗМУ

Abstract

Розроблено та обґрунтовано концепцію фінансового моніторингу як сукупності заходів, які здійснюються суб’єктами первинного і державного фінансового моніторингу у сфері превенції та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, сепаратизму та розповсюдженню зброї масового знищення.Визначено дотичність категорій «тероризм» і «фінанси» у таких площинах: грошові коштів, що виплачуються терористам за відмову від намірів вчинення насильницьких дій; негласне фінансування терористичних організацій окремими державами, недержавними фондами, злочинними угрупованнями та юридичними особами; «відмивання грошей» та їх введення в легальний обіг; створення терористичними організаціями власних структур у комерційній та кредитно-фінансовій сферах; готівки, отриманої внаслідок активних злочинних операцій.Окреслено ризики в системі запобігання проявам тероризму та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Такими платформами, зокрема, визначено: непрозоре фінансування політичних партій; низький рівень фінансової й правової грамотності; значна частка питомої ваги обігу готівки; відплив капіталів; зростання організованої злочинності; відсутність секторальної оцінки ризиків суб’єктів первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.Пріоритетними напрямами фінансових розслідувань визначено: фінансування тероризму та сепаратизму; відмивання доходів, отриманих від корупційних діянь; використання готівки у схемах легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.Ризик фінансування тероризму та сепаратизму опосередком депозитних корпорацій запропоновано віднести до банківських ризиків.Запропоновано доповнити Положення про організацію внутрішнього контролю в банках України, в частині визначення категорій ризику, дефініцією «комплаєнс-ризику фінансового моніторингу» — ризику притягнення до юридичної відповідальності, виникнення фінансових збитків і репутаційних втрат, що може зазнати депозитна корпорація у зв’язку з недотриманням норм чинного законодавства і правил корпоративної етики в частині виконання нею обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу.