Механізми державного управління сталим розвитком аграрного сектора та сільських територій

Abstract

Досліджено нормативно-правовий та інституційно-адміністративний механізм державного управління сталим розвитком аграрного сектору та сільських територій. Проаналізовано міжнародний досвід запровадження принципів сталого розвитку. На основі проведеного аналізу запропоновано алгоритм запровадження основ концепції сталого розвитку України, а саме: прийняття національної стратегії сталого розвитку “Україна – 2030”, відповідно до Глобальних цілей сталого розвитку (далі – ЦСР), прийнятих Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй (далі – ООН) 25 вересня 2015 р. “Перетворення нашого світу: Порядок денний сталого розвитку 2030”, який вміщує 17 Глобальних ЦСР до 2030 р.; Указу Президента України “Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року” від 30.09.2019 р. Зазначено, що в рамках національної стратегії повинна бути розроблена програма сталого розвитку аграрного сектору та сільських територій. Адже для досягнення 2-ї Цілі “Подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування та сприяння сталому сільському господарству” саме аграрний сектор та сільські громади мають вирішальну роль. Запропоновано удосконалення адміністративно-інституціонального механізму управління сталим розвитком, а саме створення державного комітету із сталого розвитку, підпорядкованого Кабінету Міністрів України, для здійснення координаційної діяльності всіх міністерств та відомств у напрямку запровадження стратегії сталого розвитку. Розглянуто методи побудови механізмів державного управління сталим розвитком, які враховують інтереси усіх зацікавлених сторін, базуються на моделі “державно-приватного” партнерства, а також методах горизонтальної та вертикальної інтеграції, враховуючи альтернативи розвитку держави, специфіку аграрного сектору економіки, потреб сільських територіальних громад у напрямку досягнення ЦСР.