Електростимуляція в лікуванні хворих з поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишки

Abstract

Мета роботи: підвищення ефективності лікування хворих із поєднаною нейрогенною патологією нижніх сечових шляхів та дистального відділу товстої кишки.Матеріали і методи. Всі хворі на поєднану нейрогенну патологію нижніх відділів сечовивідної системи і нижніх відділів товстої кишки проходили комплексне обстеження з використанням як загальноприйнятих, так і спеціальних методів діагностики.Для якісної і кількісної оцінки функції м’язів, які забезпечують динамічну активність нижніх сечових шляхів та дистальних відділів товстої кишки, ми використовували електроміографію (ЕМГ) сечового міхура і сфінктерного апарату, анального сфінктера, м’язів тазового дна. Для підсилення біоелектричної активності м’язів нижніх відділів сечової системи та дистальних відділів товстої кишки використовували електроміограф 4-канальний фірми “Медікор” (Угорщина).Кількісну оцінку функції м’язів, за даними ЕМГ, здійснювали за показниками середнього значення сумарної біоелектричної активності і частотою проходження імпульсів.Результати досліджень та їх обговорення. В групу дослідження увійшло 30 жінок, середній вік яких склав (41,8±2,1) року, серед яких тривалість захворювання становила (18,4±1,6) місяця.Середній показник полакіурії у цієї групи пацієнток до лікування складав (3,4±1,2) раза, ніктурії (2,8±0,6) раза на добу, імперативні позиви склали (2,4±0,5) раза на добу, а імперативне нетримання сечі спостерігали (3,1±0,67) раза на добу. Показник оцінки опитувальника PPBC склав (4,5±1,0) бала.Оцінка симптомів клінічних проявів патології дистальних відділів товстої кишки у жінок до лікування показала, що запор у хворих спостерігали (5,1±0,9) раза, нетримання газів – (4,8±0,7) раза, нетримання рідкого калу в пацієнтів – (2,7±0,5) раза, нетримання твердого калу – (1,2±0,2) раза. Для оцінки опитувальника CRADI-8 ми отримали в даній групі хворих до лікування (19,8±1,2) бала.