Abstract


 Досліджували формування та морфофізіологічні особливості функціонування 27-145-річних соснових деревостанів природного насінного походження, які ростуть в сухих, свіжих, вологих, сирих і мокрих борах Малого Полісся. Встановлено, що Pinus sylvestris L. в борах Малого Полісся росте за V-І класами бонітету. Переважно тут формуються чисті соснові деревостани. Однак у складі близько половини деревостанів трапляється також Betula pendula Roth., частка якої коливається від поодиноких екземплярів до 10%. Вона характеризується істотним відставання за ростом від сосни, яке за висотою становить 22,1-78,9%, а за діаметром – 17,4-70,1%. Повнота деревостанів природного походження, не залежно від віку, коливається в межах 0,50-0,93.
 Найкращі умови для росту і функціонування P. sylvestris серед борових типів лісу складаються в свіжих і вологих борах. У цих умовах сосна характеризується найвищою продуктивністю. Вона формує хвою, яка за морфолого-анатомічними показниками та вмістом пластидних пігментів найбільшою мірою наближена до генетично-зумовленого рівня. В сирих борах виявлено істотне погіршення стану P. sylvestris, яке проявляється у зниженні інтенсивності росту дерев, зменшенні морфолого-анатомічних показників хвої та біосинтезу зелених і жовтих пігментів. Встановлено, що серед молодняків істотно вищими середньоденними показниками біоелектричних потенціалів характеризується сосна в сухих і свіжих борах. У середньовікових і пристиглих деревостанах виявлено істотне зниження біоелектричної активності сосни в сухих і свіжих борах та зростання – у вологих, сирих і мокрих. У молодняків, середньовікових і пристиглих деревостанів простежується достатньо чітке зростання показників імпедансу і зменшення поляризаційної ємності зі збільшенням вологості ґрунту. Найменш сприятливі умови для життєдіяльності P. sylvestris складаються в мокрому борі. Найбільш чутливими до зміни умов зволоження в борах виявились довжина, площа перетину і поверхні хвої, вміст хлорофілів і діелектричні показники.

Highlights

  • Досліджували формування та морфофізіологічні особливості функціонування 27-145-річних соснових деревостанів природного насінного походження, які ростуть в сухих, свіжих, вологих, сирих і мокрих борах Малого Полісся

  • Яка за морфологоанатомічними показниками та вмістом пластидних пігментів найбільшою мірою наближена до генетичнозумовленого рівня

  • Morphological and functional features of Scots pine in pine forest stands of the Small Polissia

Read more

Summary

Forestry Academy of Sciences of Ukraine країни

Досліджували формування та морфофізіологічні особливості функціонування 27-145-річних соснових деревостанів природного насінного походження, які ростуть в сухих, свіжих, вологих, сирих і мокрих борах Малого Полісся. Найкращі умови для росту і функціонування P. sylvestris серед бурових типів складаються в свіжих і вологих борах. В сирих борах виявлено істотне погіршення стану P. sylvestris, яке проявляється у зниженні інтенсивності росту дерев, зменшенні морфолого-анатомічних показників хвої та біосинтезу зелених і жовтих пігментів. У середньовікових і пристиглих деревостанах виявлено істотне зниження біоелектричної активності сосни в сухих і свіжих борах та зростання – у вологих, сирих і мокрих. Для проведення дослідження передбачалось вивчити: а) лісівничо-таксаційні показники деревостанів; б) морфолого-анатомічні показники хвої; в) вміст пластидних пігментів; г) біоелектричні потенціали і діелектричні (імпеданс і поляризаційну ємність) показники дерев сосни. Об’єктом дослідження слугували 27-145-річні природного насінного походження соснові лісостани, які ростуть в сухих, свіжих, вологих, сирих і мокрих соснових борах Малого Полісся.

Сз Бп
Анатомічні показники хвої дерев Pinus sylvestris в борах Малого Полісся
Малого Полесья
Full Text
Published version (Free)

Talk to us

Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have

Schedule a call