Лікування пацієнтів iз центрогенною лихоманкою із застосуванням препаратiв для усунення мітохондріальної дисфункції

Abstract

Центрогенна лихоманка — лихоманка неінфекційного походження, що ускладнює перебіг захворювань центральної нервової системи. Механізми її розвитку зв’язують із порушенням функції гіпоталамуса, що розглядають як центр терморегуляції. Центрогенна лихоманка асоційована з активацією катаболічних реакцій, несприятливим перебігом основного патологічного процесу та важко усувається за допомогою традиційних лікувальних заходiв, що включають використання нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Дослідження присвячене порівняльному вивченню ефективності усунення центрогенної лихоманки в постраждалих iз тяжкою черепно-мозковою травмою та мозковими інсультами за допомогою НПЗЗ і комплексу вітамінів та антиоксидантів, що сприяють покращенню сполученостi процесів мітохондріального окислення та фосфорилювання. Зміцнення цiєї сполученостi забезпечує зростання синтезу аденозинтрифосфату i обмежує розповсюдження вільної енергії в організмі у вигляді тепла. У кожну із груп, що вивчалися, включено по 14 пацієнтів із тяжкими пошкодженнями центральної нервової системи та ознаками центрогенної лихоманки. Знайдено достовірну перевагу схеми лікування, що включала комбіноване застосування бурштинової кислоти, інозину, нікотинаміду, рибофлавіну і тіаміну, перед традиційно використовуваною схемою лікування, яка ґрунтується на першочерговому застосуванні НПЗЗ.