Цивілізаційна парадигма сталого розвитку

Abstract

Із позицій цивілізаційної теорії визначено суть концепції сталого розвитку. Виконано аналіз діяльності Організації Об’єднаних Націй (далі – ООН) як глобального модератора процесів переходу глобальної економіки на принципи сталого розвитку, що відображено у Декларації про право на розвиток і Декларації на соціальний прогрес, які були затверджені Генеральною Асамблеєю ООН. Обґрунтовано необхідність кардинальної зміни ціннісних чинників соціального розвитку. Доведено необхідність зміни підходів до взаємодії людини і природи, а важливим завданням соціально-економічного розвитку повинно стати збереження і відновлення природних систем, використання природних ресурсів у межах господарської місткості біосфери. Обґрунтовано необхідність застосування цивілізаційного підходу до формування стратегії сталого розвитку. Встановлено, що принципи сталого розвитку цілком вписуються в концепцію “виклик – відгук”, запропоновану А. Тойнбі. Запропоновано об’єднати всі трактування поняття “сталий розвиток” визначенням поняття цивілізаційного розвитку, поданого А. Тойнбі: розвиток відбувається тоді, коли відгук, на той чи інший виклик є не лише успішним, а й спричиняє подальший виклик, на який знову надходить успішний відгук.