Abstract
Із позицій цивілізаційної теорії визначено суть концепції сталого розвитку. Виконано аналіз діяльності Організації Об’єднаних Націй (далі – ООН) як глобального модератора процесів переходу глобальної економіки на принципи сталого розвитку, що відображено у Декларації про право на розвиток і Декларації на соціальний прогрес, які були затверджені Генеральною Асамблеєю ООН. Обґрунтовано необхідність кардинальної зміни ціннісних чинників соціального розвитку. Доведено необхідність зміни підходів до взаємодії людини і природи, а важливим завданням соціально-економічного розвитку повинно стати збереження і відновлення природних систем, використання природних ресурсів у межах господарської місткості біосфери. Обґрунтовано необхідність застосування цивілізаційного підходу до формування стратегії сталого розвитку. Встановлено, що принципи сталого розвитку цілком вписуються в концепцію “виклик – відгук”, запропоновану А. Тойнбі. Запропоновано об’єднати всі трактування поняття “сталий розвиток” визначенням поняття цивілізаційного розвитку, поданого А. Тойнбі: розвиток відбувається тоді, коли відгук, на той чи інший виклик є не лише успішним, а й спричиняє подальший виклик, на який знову надходить успішний відгук.
Highlights
Модель сталого розвитку як сукупність ідей, концепцій, положень та постулатів різних наук, зокрема філософії, соціології, економіки, екології, була визнана як домінантна ідеологія розвитку людської цивілізації впродовж ХХІ ст., що формує інструменти і механізми, які забезпечують зміну виду взаємодії людини і природи.
Водночас із забезпеченням економічного зростання, важливою проблемою соціально-економічного розвитку було визнано збереження і відновлення природних систем, використання природних ресурсів у межах господарської місткості біосфери [3].
Базовий документ “Ріо-92” “Порядок денний на ХХІ століття” започаткував впровадження засад сталого розвитку в соціально-економічні процеси як на глобальному, так і на національному рівнях.
Summary
Модель сталого розвитку як сукупність ідей, концепцій, положень та постулатів різних наук, зокрема філософії, соціології, економіки, екології, була визнана як домінантна ідеологія розвитку людської цивілізації впродовж ХХІ ст., що формує інструменти і механізми, які забезпечують зміну виду взаємодії людини і природи. Водночас із забезпеченням економічного зростання, важливою проблемою соціально-економічного розвитку було визнано збереження і відновлення природних систем, використання природних ресурсів у межах господарської місткості біосфери [3]. Базовий документ “Ріо-92” “Порядок денний на ХХІ століття” започаткував впровадження засад сталого розвитку в соціально-економічні процеси як на глобальному, так і на національному рівнях.
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.