Abstract
<p><strong>Мета:</strong> висвітлити засади біоетики, якими повинні керуватися медичні працівники у наданні допомоги невиліковно хворим.</p><p><strong>Матеріали і методи. </strong>За допомогою бібліографічного та герменевтичного методів проведено аналіз нормативних документів та етичних актів.</p><p><strong>Результати. </strong>В статті розглядаються ставлення до смерті, яке служить характеристикою цивілізації, а також недоторканість людського життя в контексті Божого Закону «Не вбий!». Висвітлюється евтаназія як акт вбивства, який не можна дозволити за будь-яких умов. Розкривається паліативне лікування як цілковита опіка над особистістю людини, а також принципи біоетики, які вимагають від лікаря особистої відповідальності за життя та здоров’я пацієнта.</p><p><strong>Висновки.</strong> Евтаназія і добре здійснювана паліативна опіка є не тільки різними – вони знаходяться в радикальній опозиції. Органи державного управління повинні подбати про відповідне законодавче врегулювання цієї проблеми, впроваджуючи замість евтаназії паліативну терапію – пом’якшення страждань невиліковно хворої людини.</p><p>Ключові слова: <strong>евтаназія, паліативне лікування, принципи біоетики.</strong></p>
Highlights
Вона дозволяє пацієнту продовжити нор мальне життя до кінця, а також стверджує недо торканість життя і розглядає смерть як природний закономірний процес; не має намірів продовження або скорочення терміну життя; полегшує біль та інші неприємні симптоми хвороби; об'єднує психо логічні, соціальні та духовні аспекти турботи так, щоб пацієнти змогли примиритися зі своєю смер тю так повно, як тільки це можливо; намагається, наскільки можливо, довго забезпечити хворому активний спосіб життя до останньої межі; покра щує якість життя пацієнта і може також позитивно впливати на перебіг хвороби; сприймає пацієнта і його сім'ю як єдине ціле для своєї турботи, нада ючи систему підтримки під час важкої хвороби і в період переживання важкої втрати; використовує міжпрофесійний підхід з метою задоволення різ них потреб пацієнта та його родини
Перспективи подальших досліджень поляга ють у створенні належних умов для інформацій ного забезпечення громадськості в Україні щодо ефективності впровадження паліативної опіки як етичного способу допомоги людині гідно про йти останній рубіж свого буття, позбутися страху і страждань, пов’язаних із завершенням життя
Summary
Органи державного управління повинні подбати про відповідне законодавче врегулювання цієї проблеми, впроваджуючи замість евтаназії паліативну терапію – пом’якшення страждань невиліковно хворої людини. Згодом цей термін набув кар динально іншого значення, відмінного від того, який вклав у нього Бекон, – піклування про невиліков но хворих, або ж людей, які є на порозі смерті [11].
Sign-in/Register to view highlights & summary Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callMore From: Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України
Disclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
