Аналіз онтогенетичної структури ценопопуляцій Thymus serpyllum L. Emend. Mill. та Thymus x polessicus Klokov (Lamiaceae) в умовах Ямпільського району Сумської області (Україна)

Abstract

У статті наведено характеристику рослин Thymus serpyllum та Thymus x polessicus Klokov різних онтогенетичних станів. Розраховано індекс віковості за А. А. Урановим (Δ) й індекс ефективності за Л. А. Животовським (ω). Визначено належність кожної з досліджених ценопопуляцій до певної онтогенетичної категорії. На основі отриманих результатів зроблено висновки про онтогенетичну структуру ценопопуляцій T. serpyllum і Th. polessicus в умовах Ямпільського району Сумської області. Повну комплексну оцінку особливостей онтогенетичної структури досліджуваних популяцій, проведено з використанням спеціалізованих програмних комплексів та загальноприйнятих методичних підходів, що показало, що найбільшою константністю вирізняються генеративні рослини, наявні в усіх досліджуваних ценопопуляціях. За співвідношенням індексу віковості й індексу ефективності (величин Δ/ω) визначено, що більшість ценопопуляцій Th. serpyllum та Th. polessicus належать до категорії старіючих. Установлено, що значення індексу віковості в усіх досліджуваних ценопопуляціях є більшими за 1. Усі провідні ознаки онтогенетичної структури популяцій Th. serpyllum і Th. polessicus в умовах Ямпільського району Сумської області вказують на те, що загалом вони мають потенціал для сталого існування в досліджуваному регіоні. Однак їх самопідтримання відбувається з різною успішністю. Здебільшого формування популяцій досліджуваних видів є ускладненим під наметом соснового лісу (популяції є неповними за представленістю різних онтогенетичних станів: у них наявні лише генеративні рослини). Повною за онтогенетичною структурою є лише популяція, що сформувалася в умовах угруповання Elytrigioso (repenae)−thymosum (serpyllae). У результаті радикальних змін у природних екосистемах спостерігаємо зменшення популяцій багатьох видів, що спонукає нас знайти напрями та способи регулювання механізмів розвитку природних фітоценозів. Перспективою подальших наукових досліджень є застосування до досліджуваних ценопопуляцій морфометричного та віталітетного аналізу. Це уможливить оцінку морфологічних параметрів рівня життєвості особин досліджуваних видів.У статті наведено характеристику рослин Thymus serpyllum та Thymus x polessicus Klokov різних онтогенетичних станів. Розраховано індекс віковості за А. А. Урановим (Δ) й індекс ефективності за Л. А. Животовським (ω). Визначено належність кожної з досліджених ценопопуляцій до певної онтогенетичної категорії. На основі отриманих результатів зроблено висновки про онтогенетичну структуру ценопопуляцій T. serpyllum і Th. polessicus в умовах Ямпільського району Сумської області. Повну комплексну оцінку особливостей онтогенетичної структури досліджуваних популяцій, проведено з використанням спеціалізованих програмних комплексів та загальноприйнятих методичних підходів, що показало, що найбільшою константністю вирізняються генеративні рослини, наявні в усіх досліджуваних ценопопуляціях. За співвідношенням індексу віковості й індексу ефективності (величин Δ/ω) визначено, що більшість ценопопуляцій Th. serpyllum та Th. polessicus належать до категорії старіючих. Установлено, що значення індексу віковості в усіх досліджуваних ценопопуляціях є більшими за 1. Усі провідні ознаки онтогенетичної структури популяцій Th. serpyllum і Th. polessicus в умовах Ямпільського району Сумської області вказують на те, що загалом вони мають потенціал для сталого існування в досліджуваному регіоні. Однак їх самопідтримання відбувається з різною успішністю. Здебільшого формування популяцій досліджуваних видів є ускладненим під наметом соснового лісу (популяції є неповними за представленістю різних онтогенетичних станів: у них наявні лише генеративні рослини). Повною за онтогенетичною структурою є лише популяція, що сформувалася в умовах угруповання Elytrigioso (repenae)−thymosum (serpyllae). У результаті радикальних змін у природних екосистемах спостерігаємо зменшення популяцій багатьох видів, що спонукає нас знайти напрями та способи регулювання механізмів розвитку природних фітоценозів. Перспективою подальших наукових досліджень є застосування до досліджуваних ценопопуляцій морфометричного та віталітетного аналізу. Це уможливить оцінку морфологічних параметрів рівня життєвості особин досліджуваних видів.