Оцінка морфологічної мінливості популяцій Rossiulus kessleri (Diplopoda, Julida)

A P Pokhylenko

doi:10.15421/011413

Abstract

За умов антропогенного навантаження ґрунтова біота однією з перших реагує на зміни середовища існування. Оскільки природний відбір відбувається за фенотипами, важливо, що на урбанізованих територіях адаптації організмів до змін природних факторів можуть бути виявлені фенетичними дослідженнями. Взаємозв’язки між морфометричними характеристиками Rossiulus kessleri (Lohmander, 1927) виявлено із застосуванням факторного аналізу. Обрано 14 лінійних промірів тіла (а також їх співвідношень) і частин ротового апарату диплопод. Проаналізовано екологічну мінливість популяцій в умовах байрачних і заплавних екосистем Самарського лісу (територія Новомосковського та Кочерезького лісництв) і заказника «Волошанська дача» (урочище «Затишне») Дніпропетровської області. Виявлено морфометричні характеристики, за якими спостерігається статевий диморфізм і максимальна мінливість між популяціями. За результатами більшості промірів особини з популяції Новомосковського лісництва не характеризуються статевим диморфізмом. В умовах заказника «Волошанська дача» статевий диморфізм виявлено за більшістю лінійних промірів (P < 0,001). Під час дослідження популяції Кочерезького лісництва визначено, що самки на 14% ширші за самців (за лінійними промірами тіла) та мають довші антенни. Для популяцій Новомосковського та Кочерезького лісництв майже за всіма зазначеними співвідношеннями виявлено статевий диморфізм. Найнижчий рівень морфологічної мінливості зафіксовано в популяції з Новомосковського лісництва. Результати факторного аналізу масиву даних показали наявність двох груп R. kessleri.

Highlights

За умов антропогенного навантаження ґрунтова біота однією з перших реагує на зміни середовища існування
On condition of anthropogenic pressure soil biota is one of the first reacting on environment changes
The paper analyzes the ecological modification of the diplopoda Rossiulus kessleri (Lohmander, 1927) in the Samarskyi Forest region environment (Novomoskovskyj forestry is the ravine ecosystem, and Kocherezhskyi forestry is short-term-flooded ecosystem) and State Reservation “Voloshanskaya Dacha” (“Zatishnoye”)

Summary

Результати та їх обговорення

R. kessleri – еврибіонт, екологічно досить пластичний вид, світлолюбний, приурочений до екотонів «ліс – поле», «ліс – степ». Таблиця 2 Мінливість основних морфометричних характеристик Rossiulus kessleri (Lohmander, 1927) Самарського лісу в умовах Кочерезького лісництва Павлоградського району. Хоча по довжині вусиків і ширині проментума спостерігається статевий диморфізм, для зворотних промірів зазначених органів відмінності відсутні. Відмінностей за статтю не зареєстровано по довжині тіла, довжині задньої кінцівки, ширині вусика, довжині проментума, але за результатами факторного аналізу промірів тіла Для популяції в умовах заказника статевий диморфізм виявлено за розміром голови та, відповідно, за всіма лінійними промірами частин гнатохілярія (P < 0,001): його шириною та довжиною, шириною та довжиною язичкових пластин, шириною та довжиною проментума, довжиною колума. Що в інших популяціях статевий диморфізм за розмірами проментума виявлено за низьких рівнів значимості (в умовах Новомосковського лісництва – по довжині за P < 0,05; для умов Кочерезького лісництва – по ширині за P < 0,05). У популяцій заплавної екосистеми та штучного насадження заказника для співвідношення l/C статевий диморфізм не відмічений, хоча, за обома параметрами окремо (l, C), відмінності зареєстровано (P < 0,001)

Ua u

Ширина проментума

CA u

Findings

Бібліографічні посилання