Abstract
Здійснено інтегральне аутфітосозологічне оцінювання 41 виду деревних інтродуцентів відділу Pinophyta, які ростуть у ботанічному саду Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича в умовах відкритого ґрунту. Відповідно до значень вирахуваного для кожного виду аутфітосозологічного індексу досліджувані дендроекзоти віднесено до чотирьох аутфітосозологічних класів (II-V); найбільше видів (27) увійшли до ІІІ класу. Для рослин кожного із аутфітосозологічних класів охарактеризовано ознаки, які найістотніше впливають на фітосозологічну цінність видів: категорія раритетності у Червоному списку МСОП, фітогеографічне та історичне значення, регіональна репрезентативність та кількість штучних природоохоронних об'єктів у межах Чернівецької області, де росте той чи інший вид. Зокрема, найчастіше у дендропарках, парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва та у складі пам'яток природи Чернівецької області трапляються Thuja occidentalis L. (30 місцезростань), Pinus strobus L. (22), Platycladus orientalis (L.) Franco (19 місцезростань), і в межах 12-14 природоохоронних об'єктів – Pinus nigra J. F. Arnold, Ginkgo biloba L., Chamaecyparis pisifera (Siebold & Zucc.) Endl. Відзначено, що 51,2 % із досліджуваних видів трапляються, окрім ботанічного саду Чернівецького національного університету, також у дендропарках, парках-пам'ятках садово-паркового мистецтва та пам'ятках природи місцевого значення Чернівецької області. Раритетні види деревних інтродуцентів відділу Pinophyta цінні як резерв генетичного матеріалу. Тому особливої охорони потребують ті з них, які перебувають під загрозою зникнення (категорія раритетності у Червоному списку МСОП – CR, EN та VU), а також ті, що увійшли до ІІ аутфітосозологічного класу (Taxodium distichum (L.) Rich., Sequoiadendron giganteum (Lindl.) J. Buchholz, Metasequoia glyptostroboides Hu & W. C. Cheng, Picea koyamae Shiras.), та частина видів, віднесених до ІІІ класу (зокрема, ті з них, які представлені 1-2 особинами лише у ботанічному саду Чернівецького національного університету, і не здатні розмножуватися насіннєвим шляхом). Під час розроблення рекомендацій з ефективної охорони досліджуваних деревних інтродуцентів варто звертати увагу на екологічні вимоги видів, оскільки від цього значною мірою залежить успішність росту і розвитку інтродуцентів.
Highlights
Здійснено інтегральне аутфітосозологічне оцінювання 41 виду деревних інтродуцентів відділу Pinophyta, які ростуть у ботанічному саду Чернівецького національного університету ім
Умови культивування Picea koyamae в ботанічному саду Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (ЧНУ) не відповідають її екологічним вимогам, тому вона також не формує насіння
Besides the category according to The IUCN Red. List, phytogeografical and historical importance, the most important characteristics, which influence sozological status of investigated Pinophyta plants are regional representativeness and the amount of artificial protected areas in Chernitvtsi Region, where these intorducents are cultivated
Summary
Здійснено інтегральне аутфітосозологічне оцінювання 41 виду деревних інтродуцентів відділу Pinophyta, які ростуть у ботанічному саду Чернівецького національного університету ім. Мета роботи – з'ясування созологічної цінності дендроекзотів відділу Pinophyta, які культивуються у ботанічному саду Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (ЧНУ) в умовах відкритого ґрунту, та виділення найвагоміших аутфітосозологічних ознак для подальшого розроблення науково обґрунтованих рекомендацій зі збереження цих видів в умовах ex situ у Чернівецькій області. Для досягнення зазначеної мети визначено такі основні завдання дослідження: здійснити інтегральне аутфітосозологічне оцінювання раритетних дендроекзотів відділу Pinophyta, які культивуються у ботанічному саду Чернівецького національного університету в умовах відкритого ґрунту; проаналізувати ступінь представленості кожного виду у штучно створених об'єктах природно-заповідного фонду Чернівецької області; охарактеризувати стійкість до абіотичних і біотичних факторів та здатність до насіннєвого розмноження досліджуваних видів. Відтоді дослідження раритетних дендроекзотів штучно створених об'єктів природно-заповідного фонду України стосуються як інвентаризації їх видового складу у межах окремих штучних заповідних парків, ботанічних садів і дендропарків, так і вивчення регіональної репрезентативності, як одного з найвагоміших созологічних критеріїв для цих представників. Кількість штучних об'єктів природно-заповідного фонду, у межах яких охороняються досліджувані види, підраховували для території Чернівецької області [1]
Sign-in/Register to view highlights & summary Sign-in/Register to access full text options 
Free) 
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a call
