СТАН КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ ХЛОПЦІВ 10–11 КЛАСІВ ПІСЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ВАРІАТИВНОГО МОДУЛЯ «КРОСФІТ»

Abstract

Мета: визначити стан кардіореспіраторної системи юнаків 10–11 класів після впровадження вправ кросфіту. Матеріал і методи: в ході експерименту використовувались наступні методи: теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; медикобіологічні методи для визначення фізичного здоров'я школярів (спірометрія, тонометрія, пульсометрія, проба Штанге); педагогічний експеримент та методи математичної статистики. Стан кардіореспіраторної системи визначався за показниками рівня регуляції серцево-судинної системи (індекс Робінсона) та функціональних можливостей системи дихання і стійкісті організму до гіпоксичних явищ (індекс Скібінскі). Для розрахунку індексів визначалися: частота серцевих скорочень в спокої (уд∙хв-1 ), систолічний артеріальний тиск (мм рт.ст.), життєва ємкість легень (мл), час затримки дихання на вдиху (проба Штанге) (с). Отримані показники розраховувались за формулами: ЧСС (уд∙хв-1 ) × АТ сист. (мм рт.ст) / 100 (індекс Робінсона); ЖЕЛ (мл) × проба Штанге (с) / ЧСС (уд∙хв-1 ) (індекс Скібінскі). Досліджувані результати порівнювалися зі шкалою і оцінювалися певною кількістю балів. Статистичний аналіз: матеріали дослідження оброблялися з використанням ліцензованої програми Excel. У дослідженні взяли участь 52 школяра 10–11 класів. Результати: встановлено, що після впровадження вправ кросфіту в навчальний процес з фізичного виховання юнаків 10–11 класів стан кардіореспіраторної системи покращився. Висновки: виявлено позитивний вплив вправ кросфіту на стан кардіореспіраторної системи учнів 10–11 класів основних груп.