ХРИСТОЛОГІЯ В КОНТЕКСТІ СИНОПТИЧНИХ ЄВАНГЕЛІЙ

Abstract

У статті аналізується богословське-історичне і есхатологічне значення Особи Ісуса Христа в поєднанні з людським ібожественним виміром Його сутності у синоптичних Євангеліях та розглядається методологічний підхід до їх вживанняв христологічних концепціях. Визначено термінологічні особливості христологічних титулів у способі з’єднання двох природ в особі Ісуса Христа, даючи підстави стверджувати про їхсамобутній характер, вираженого авторами в особливому стилі з використанням різних свідчень, найменувань, символічних образів й ускладненої метафорики. Встановлено, що вірав Ісуса Христа, яка формувалася у ранньохристиянський період, розуміння Його сутності не набуло єдиного і завершеноговираження, через різні традиції і образи мислення, які буливластиві авторам новозавітних текстів. Однак ототожненняХриста з Месією, Спасителем та Відкупителем людства з ярмагріха, об’єднувала Його послідовників і знаходила своє вираження у Новому Завіті. Доведено, що взаємозв’язок між ними,незважаючи на різні христологічні свідчення, дає можливістьформулювати умоглядну новозавітну христологію. The article analyzes the theological-historical and eschatological significance of the Person of Jesus Christ in conjunction withthe human and divine dimension of His essence in the synopticGospels, and also considers the methodological approach to theiruse in Christological concepts. The terminological features of thechristological titles in the way of joining the two natures in theperson of Jesus Christ are determined, giving an occasion to asserttheir original character expressed by the authors in a special stylewith the use of different evidences, naming, symbolic images andcomplex metaphors. It is established that the faith in Jesus Christ,which was formed in the early Christian period of understandingof His essence, did not receive a single and complete expression, inview of the different traditions and way of thinking inherent in theauthors of the New Testament texts. In this case, the identificationof Christ with the Messiah, the Savior and Redeemer of mankindfrom sinfulness, united His followers and found expression in theNew Testament. It is proved that the interrelation between them,in spite of different christological data, makes it possible to formulate a conceivable New Testament Christology.