Abstract
Стаття присвячена дослідженню генезису «Nouveau Cirque» або «нового цирку» як художнього явища. При цьому основна увага приділяється періоду з початку 1990-х рр. до наших днів, важливою характеристикою якого стала актуалізація питань релевантності циркового мистецтва з урахуванням його взаємозв’язків із театром, що помітно зміцніли в цей час. На основі аналізу сучасного контенту, а також тверджень вітчизняних і зарубіжних дослідників, ставиться проблема теоретичної відповідності театралізованих циркових шоу-програм класичним видовим канонам. Ключовим аспектом статті стало проведення чіткої демаркаційної лінії між театрально-цирковими виставами і театральним мистецтвом, феномен «Nouveau Cirque» був визначений автором як повноцінний етап у розвитку цирку.
Highlights
Тамара Борисівна Гріньє, Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв, Київ, Україна, НАПРЯМКИ ДРАМАТУРГІЇ У ЦИРКОВОМУ.
Irque» або «новий цирк», театралізація цирку, нова щирість, пост іронія, візуальний театр, гібридизація форм, директор трекер, «Цирк дю Солей»
Очевидно, що програми і номери українського цирку останніх десятиліть уже не відповідають теоретичним стандартам класичної циркової вистави минулого.
Summary
Тамара Борисівна Гріньє, Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв, Київ, Україна, НАПРЯМКИ ДРАМАТУРГІЇ У ЦИРКОВОМУ.
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have