Ураження суглобів при пурпурі Шенлайна-Геноха

Abstract

Актуальність. У переважного числа хворих геморагічний васкуліт або пурпура Шенлайна-Геноха (ПШГ) у дитячому віці дебютує із суглобового синдрому, що належить до діагностичних критеріїв цього захворювання. Характер артриту в пацієнтів після транс­формації хвороби з ювенільної ПШГ залишається невивченим. У дорослому віці суглобова патологія може мати вигляд мігруючого інтермітуючого або хронічного поліартриту, але ці відомості вимагають уточнення. Мета дослідження: вивчити клініко-рентгено-сонографічні ознаки перебігу суглобового синдрому у хворих на ПШГ і оцінити особливості артропатії при захворюванні, що почалося в дитячому й дорослому віці. Матеріали та методи. Під наглядом перебували 174 хворих на ПШГ (52,9 % чоловіків і 47,1 % жінок). У 92 пацієнтів васкуліт дебютував у дитячому віці (у середньому в 12 років), а у 82 — у дорослому (у 25 років). І, ІІ і ІІІ ступені активності патологічного процесу встановлено в співвідношенні 1 : 2 : 2. Результати. Ураження суглобів спостерігалось у кожного другого хворого на ПШГ, що тісно пов’язано з віком пацієнтів у дебюті хвороби, тривалістю й активністю патологічного процесу, серопозитивністю за високим вмістом імуноглобуліну A й ревматоїдного фактора, до того ж клінічний, рентгенологічний і сонографічний характер перебігу суглобового синдрому (залучення променезап’ясткових, кульшових і крижо-клубових з’єднань, розвиток асептичних остеонекрозів, остеоузур, менісцитів та інтраартикулярних хондромних тіл) залежить від екстрасуглобових проявів захворювання (уражень серця, нирок, підшлункової залози, центральної нервової системи), супроводжується підвищенням концентрацій у крові β2-мікроглобуліну й циркулюючих імунних комплексів, що разом зі значеннями фібриногенемії мають прогностичну значущість, а диморфізм ПШГ, що трансформована з ювенільної, виявляється меншим сироватковим рівнем циркулюючих імунних комплексів і ревматоїдного фактора. Висновки. Зміни з боку суглобів, незалежно від віку хворих на ПШГ у дебюті захворювання, відмічаються з однаковою частотою в кожному другому випадку, але в дорослих пацієнтів артропатія перебігає тяжче з приєднанням додаткових клінічних, рентгенологічних і сонографічних ознак.