Abstract
Данная обзорная статья освещает актуальность проблемы создания единых критериев диагностики смерти мозга. Приведены список клинических и инструментальных диагностических критериев, длительность и кратность проведения тестов, состав консилиума, согласно приказу № 821 от 23.09.2013 г. МЗ Украины. Рассмотрены два независимых исследования. Первое исследование, проведенное в 2013 году, выявило значительные отличия в выполнении клинических и подтверждающих тестов. Проведено электронное анкетирование среди специалистов из 28 стран Европы, участвовавших в диагностике смерти мозга. Второе исследование опубликовано Американской ассоциацией неврологии в 2015 году. Оно включало анкетирование специалистов из 120 стран, которые сталкивались с постановкой диагноза смерти мозга. Выявлено: процент стран, имеющих правовые положения и ведомственные протоколы по диагностике смерти мозга; зависимость наличия протоколов, отличия в выполнении тестов от уровня дохода страны и уровня развития трансплантационного звена; отличия в выполнении клинических диагностических тестов (тест апноэ), их длительность и перерывы между ними; частоту и предпочтения в использовании подтверждающих тестов; состав врачебных консилиумов.
Highlights
This review article is focused on importance of developing the standardized criteria
a structure of the multidisciplinary team according to the Order No. 821 of the Ministry
Electronic questionnaires were sent to the experts from 28 European countries
Summary
Було виявлено: відсоток країн, які мають правове положення та відомчі протоколи з діагностики смерті мозку; залежність наявності протоколів, відмінностей у виконанні тестів від рівня доходу країн та рівня розвитку трансплантаційної ланки; відмінності у виконанні клінічних діагностичних тестів (тест апное), їх тривалості та перерви між ними; частоту використання підтверджувальних тестів та яким надавалася перевага; склад консиліуму лікарів. Тривалість спостереження для констатації смерті мозку на підставі клінічних діагностичних критеріїв при первинному або вторинному ураженні мозку повинна бути не менше ніж 6 годин від моменту першого встановлення хоча б одного з клінічних діагностичних критеріїв. У випадку, коли протягом цих 6 годин клінічні діагностичні критерії залишаються незмінними, за рішенням консиліуму лікарів констатується момент смерті людини на підставі клінічних діагностичних критеріїв смерті мозку.
Sign-in/Register to view highlights & summary Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callDisclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
