Особливості діагностики та лікування вторинного гіпотиреозу

Abstract

Огляд літератури присвячений вторинному гіпотиреозу — рідкісній патології, при діагностиці та лікуванні якої виникає низка питань і труднощів. Основними причинами вторинного гіпотиреозу у дорослих є пухлини гіпоталамо-гіпофізарної ділянки, а також стан після оперативного і променевого впливу на цю ділянку. Гормонально активні та неактивні макроаденоми гіпофіза є причиною розвитку набутого вторинного гіпотиреозу в більше ніж 50 % випадків. При променевій терапії пухлин головного мозку розвиток вторинного гіпотиреозу можливий через декілька років після проведеного лікування. Як і при первинному гіпотиреозі, клінічні прояви вторинного гіпотиреозу неспецифічні. Діагностика та лікування цього захворювання найчастіше ускладнюються його поєднанням з недостатністю інших тропних гормонів. Основу діагностики вторинного гіпотиреозу становлять анамнестичні дані і лабораторні показники — одночасне визначення концентрації тиреотропного гормона і вільного тироксину. Вміст вільного тироксину також використовують як основний маркер адекватності дози левотироксину при лікуванні вторинного гіпотиреозу. Результати нещодавно опублікованих праць дозволяють оптимізувати замісну терапію при вторинному гіпотиреозі, однак дотепер залишається невивченим питання використання додаткових біохімічних маркерів для оцінки адекватності замісної терапії.