СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ ЧИСЕЛЬНОСТІ ПОЖЕЖ В УКРАЇНІ

Abstract

Серед можливих небезпек пожежі, безперечно, посідають одне з перших місць. В Україні спостерігається тенденція до зростання кількості пожеж і збитків, яких вони завдають. Тому виявлення структури причинно-наслідкових закономірностей цього небезпечного явища має велике значення для розроблення заходів для зменшення негативних наслідків пожеж. Значний масив статистичної інформації про пожежі та їхні наслідки, який щорічно збирається й оприлюднюється Українським науково-дослідним інститутом цивільного захисту, дає можливість провести низку статистичних досліджень в означеному аспекті. У роботі поставлено завдання дослідити структурні зміни в поширенні чисельності пожеж у регіонах України впродовж останніх 9 років. Дослідження базується на статистичних даних 2013–2021 років щодо поширення пожеж у 24 областях і місті Києві. Для виявлення структурних змін проведено оцінку інтенсивності структурних зрушень за 5 індексами: показниками лінійного та квадратичного коефіцієнтів абсолютних структурних зрушень, коефіцієнтом структурних розбіжностей Гатєва, узагальнюючим показником структурних зрушень Салаї й індексом Рябцева. На основі кластерного аналізу виявлено однорідні групи за кількістю пожеж, розглянуто причини структурних змін для періодів максимальних і мінімальних зрушень. Найбільша відмінність у структурі чисельності пожеж мала місце між парою 2013 і 2019 років. Саме для неї оціночні індекси мають максимальні значення. За квадратичним коефіцієнтом суттєві структурні зрушення характерні для більшості пар щодо 2013 і 2014 років. Дане спостереження підтверджується показниками індексу Рябцева, згідно з якими означені групи мають істотний рівень відмінностей. Мінімальні структурні зміни виявлено для пар 2013 ∀ 2015; 2017 ∀ 2018; 2015 ∀ 2021 і 2020 ∀ 2021 років. Лінійна апроксимація за всіма індексами показала, що структурні зрушення в кількості пожеж мають тенденцію до зростання. На базі кластерного аналізу побудовано UPGMA-дендрограму, на якій виділено три однорідні групи регіонів за чисельністю пожеж. Порівняння їх кількості у 2013 і 2019 роках показало, що основні структурні зрушення формуються першою групою, у яку ввійшли 6 областей: Харківська, Київська, Одеська, Запорізька, Донецька, Дніпропетровська, та мість Київ, тобто адміністративно-територіальні суб’єкти, де проживає більшість населення, виробляється основна частка промислової продукції та зосереджені основні енергетичні потужності країни. Суттєві структурні зрушення в чисельності пожеж із 2013 по 2021 рік характерні для всіх областей і місті Києва І групи і всіх областей (окрім Кіровоградської) ІІІ групи. Дане спостереження підтверджується показниками коефіцієнта Рябцева. Усі області І та ІІІ груп мають істотний або значний рівень відмінностей структури чисельності пожеж. У другому кластері лише 4 області – Закарпатська, Луганська, Полтавська і Чернігівська – мають істотний рівень зрушень. Наявний обсяг статистичних даних дозволяє розширити структурний аналіз із використанням інших показників стану пожежної безпеки, як-от чисельність пожеж у містах і селах, чисельність загиблих і травмованих, матеріальні втрати від пожеж, кількість пожеж на 10 тисяч населення, збитки на 10 тисяч населення тощо.