Механізм реалізації санкційної політики Європейського Союзу

Abstract

Актуальність. Європейський Союз (ЄС) є стратегічним партнером України, який поважає її суверенітет і територіальну цілісність та активно підтримує нашу державу у протидії загарбницькому вторгненню росії. Реакцією ЄС на грубе порушення росією міжнародного права та прав людини стало накладення безпрецедентних санкцій. Тому актуальним є питання щодо дослідження механізму реалізації санкційної політики ЄС.
 Метою статті є проведення ґрунтовного дослідження механізму реалізації санкційної політики ЄС.
 Результати. Проведено аналіз санкційної політики ЄС шляхом визначення її мети та способу впливу суб’єкта публічного управління санкційними процесами на об’єкт такого управління. Встановлено, що санкційна політика ЄС рідко реалізується з чітко визначеною метою, а цілі застосування санкцій, зазвичай, формулюються досить загально, що має негативний вплив на подальшу оцінку досягнення поставлених цілей санкцій. Об'єкти, на які справляється вплив внаслідок реалізації санкційної політики ЄС запропоновано поділяти на загальні (держави, сектори економіки) та конкретні (організації, фізичні та юридичні особи). Виявлено, що інструментом впливу на об'єкт реалізації санкційної політики ЄС є застосування різних обмежень, які, зазвичай, накладаються поетапно залежно від ступеня ескалації. Обґрунтовано, що система суб'єктів, які реалізують санкційну політику в ЄС є дуже розгалуженою, оскільки публічне управління санкційними процесами здійснюється як на рівні інституцій ЄС, так і на національному рівні.
 Висновки. Проведене дослідження показало, що управління санкційними процесами в ЄС має свої недоліки, які повинні бути враховані Україною при розробленні та реалізації власної санкційної політики. Це доводить необхідність подальших наукових пошуків у цій сфері.