Abstract
Глибокого переосмислення і ретельної розробки потребує генеральний план розвитку державного управління у сфері зовнішньоекономічних процесів – стратегія формування та реалізації зовнішньоекономічної політики України. Сформований в умовах політичної і економічної кризи, він залишається не націленим на забезпечення якісних перетворень – інноваційного розвитку, активізації інвестування національного бізнесу, вирівнювання асиметрії зовнішньоторговельного балансу, оптимізації структури імпорту, підвищення конкурентоздатності українських товарів тощо. Потрібні суттєві зміни в державних механізмах регулювання трансформаційних процесів, їхнє системне оновлення, осмислений перехід до такої моделі ринкових трансформацій, де саморегулювання поєднується з ефективним державним управлінням. Мета статті полягає у вивченні стратегічних засад формування зовнішньоекономічної політики держави, визначенні напрямів формування зовнішньоекономічної стратегії України та шляхів підвищення її ефективності. Сьогодні в Україні потребують логічнопослідовного застосування основні моделі стратегії формування і реалізації зовнішньоекономічної політики: стратегія протекціонізму, стратегія конкурентоспроможності і зовнішньоекономічна інтеграційна стратегія. Масштабність та розпорошеність завдань не дозволяє їх виконати в повному обсязі. Для цілеспрямованого й ефективного державного впливу на економіку країни пропонуємо будувати стратегію зовнішньоекономічної політики на принципах системності, цілісності, комплексності, субординації, спадкоємності, динамічності, системотвірних відносин.
Published Version (
Free)
Talk to us
Join us for a 30 min session where you can share your feedback and ask us any queries you have
Schedule a callDisclaimer: All third-party content on this website/platform is and will remain the property of their respective owners and is provided on "as is" basis without any warranties, express or implied. Use of third-party content does not indicate any affiliation, sponsorship with or endorsement by them. Any references to third-party content is to identify the corresponding services and shall be considered fair use under The CopyrightLaw.
